Пропонуємо дайджест вісника “Позиція” за січень 2018 року.

Ставлення громадян України до суспільних інститутів, електоральні орієнтації

Автор: Центр Разумкова

Серед інститутів держави та суспільства найбільшу довіру громадян мають волонтерські організації (їм довіряють 66,7% опитаних), Церква (64,4%), Збройні Сили України (57,3%), добровольчі батальйони (53,9%), Національна гвардія України (52,6%), Державна служба з надзвичайних ситуацій (50,5%), громадські організації , в т.ч. профспылки (48%), Державна прикордонна служба (46,4%), українські ЗМІ (48,3%) – число респондентів, які довіряють цим інститутам, на статистично значимому рівні перевищує число тих, хто їм не довіряє.

Президенту України довіряють 24,8% опитаних, не довіряють – 68,2%, Уряду – відповідно 19,8% і 73,1%, Національному банку – відповідно 15,3% і 75,2%), Верховній Раді – відповідно 13,8% і 80,7%. Довіру до державного апарату (чиновників) висловили 11,2% опитаних, не довіряють – 80,7%.

Дії Президента України повністю підтримують 6,7% опитаних, підтримують окремі дії – 35,2%, не підтримують – 50,4%. Дії Уряду – відповідно 3,2%, 33,8%, 54%, дії Прем’єр-міністра − відповідно 6%, 33,8% і 50,8%, Верховної Ради України − відповідно 2,9%, 27,9%, 61,6%, Голови Верховної Ради України – відповідно 3,8%, 25,5%, 59,1%, Національного банку України – 3,2%, 17,1%, 63,5%.

 

На погодження профспілок

ЄТС ДЛЯ БЮДЖЕТНИКІВ ПЛАНУЮТЬ ОНОВИТИ З 2019 РОКУ

Мінсоцполітики представило на погодження профспілок проект постанови КМУ «Про вдосконалення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

 

ЗАПРОПОНОВАНО ПЕРЕГЛЯНУТИ ГРАНИЧНИЙ РОЗМІР ПЛАТИ ЗА ПРОЖИВАННЯ В СТУДЕНТСЬКИХ ГУРТОЖИТКАХ

МОН розробило проект наказу «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках закладів вищої освіти державної та комунальної форм власності».

Запропоновано встановити, що граничний розмір плати за проживання, послуги з експлуатації та господарського обслуговування (далі — проживання) у студентських гуртожитках закладів вищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління МОН і МОЗ, та комунальної форми власності (далі — гуртожитки), виходячи з нормативу 6 кв. м житлової площі (для новозбудованих гуртожитків — 8 кв. м житлової площі), без урахування плати за житлово-комунальні послуги, з урахуванням ПДВ, установленого згідно із законом, не може перевищувати:

– для студентів, вступників до закладів вищої освіти — 20% розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії закладів вищої освіти відповідного рівня акредитації;

– для клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів — 20% їх академічної стипендії;

– для курсантів невійськових закладів вищої освіти (далі — курсанти), які перебувають на державному утриманні, — 10% розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії закладів вищої освіти відповідного рівня акредитації;

– для студентів індустріально-педагогічних закладів вищої освіти, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання та забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням, — 10% розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії закладів вищої освіти відповідного рівня акредитації, а для осіб, які забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням, — 15% розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії закладів вищої освіти відповідного рівня акредитації.

Розмір плати за житлово-комунальні послуги, що надаються особам, які проживають у студентських гуртожитках, визначатиметься окремо за фактичними витратами кожного гуртожитку, відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги та не включається до загального розміру плати за проживання в гуртожитках.

Запропоновані зміни, окрім приведення норм чинного наказу до вимог законодавства, дозволять закладам вищої освіти розмежувати за призначенням оплату студентів, які проживають у студентських гуртожитках: зменшити граничний розмір плати за проживання в студентському гуртожитку й водночас стягувати з таких студентів плату саме за використані житлово-комунальні послуги.

 

Досвід

В Україні, Хмельницькій області смертність від серцево-судинних захворювань – на першому місці.

Натомість високих результатів у здоровому способі життя досягла Фінляндія. Майже 40 років тому рівень смертності від серцево-судинних хвороб там був найвищим у Європі. 1970-го фіни запровадили національну програму профілактики недуг серця й судин, особливо наголошуючи на зміні стереотипів харчування. Громадяни дослухалися до рекомендацій фахівців, і бізнес, зокрема кафе й ресторани, стали пропонувати в меню здоровіші страви. Стратегія виявилася успішною: за цей час рівень захворювань зменшився на 80%.

Багато країн, щоб підтримати здоров’я, дедалі жорсткіше ставляться до виробників. Наприклад, вводять окремі податки на продукти, що містять багато солі й цукру (Данія, Норвегія, Франція, Мексика, Чилі тощо), а також прискіпливо ставляться до інформації на упаковках.

У Франції фахівці домоглися, щоб міністерство національної освіти ввело правило вживання свіжих фруктів у школі на кожній перерві.