Пропонуємо дайджест вісника “Позиція” за січень 2019 року, № 1-2

1-2_508-509

2019 рік – рік випробувань для суспільства для профспілок

Кожен з нас, вступаючи в новий рік, сподівається на заможніше життя. Як ми можемо цього досягти? Через колективні договори та угоди, колективно-договірне регулювання, ефективну зайнятість, сучасні робочі місця, безпечну працю, гідну зарплату і її реальне зростання – по-справжньому європейський соціальний пакет.

І. Що ми маємо (зарплата)

 

Вид діяльності Січень 2018 Листопад 2018 Ріст, %
Усього 6275 7700 23
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 6710 8604 28
Промисловість 7357 9513 30
добувна промисловість і розроблення кар’єрів 6560 8893 36
переробна промисловість 6435 7915 23
постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 10064 14184 41
водопостачання; каналізація, поводження з відходами 5594 6923 24
Будівництво 4588 6326 38
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 5956 6951 17
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність 6868 7830 14
Тимчасове розміщування й організація харчування 3371 4045 20
Інформація та телекомунікації 5209 6537 25
Фінансова та страхова діяльність 10073 11726 16
Операції з нерухомим майном 5318 6179 16
Професійна, наукова та технічна діяльність 5503 7454 35
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 4458 5352 20
Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування 8013 11380 42
Освіта 5705 6335 11
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 4851 5437 12
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 4938 5414 10
Надання інших видів послуг 4572 5204 14

З 1 січня мінімальна зарплата – 4173 грн., погодинна – 25,13 грн.

За розрахунками фахівців МОП, зарплата менше 3$ за годину не стимулює до праці, тобто необхідно домогтися, щоб працівник отримував не менше 3$ за годину або 3 х 29,4 = 88,2 грн. або в місяць 166 год. х 88,2 грн. ≈ 14000 грн.

Прожитковий мінімум з 1 січня ц.р. встановлено у розмірі 1853 грн., сума збільшиться ще двічі протягом року: у липні – до 1936 грн. і в грудні – до 2027 грн. Таке передбачено законом № 2629-VIII про державний бюджет України на нинішній рік.

Для працездатних осіб: з 1 січня – 1921 грн., з 1 липня – 2007 грн., з 1 грудня – 2102 грн.; для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1497 грн., з 1 липня – 1564 грн., з 1 грудня – 1638 грн.

Розмір неоподатковуваних добових – 417,3 грн. по Україні, 80 євро – за кордон.

Неоподатковуваний мінімум – 2690 грн.

ЧОГО ДОБИВАЮТЬСЯ ПРОФСПІЛКИ:  в 2019 році середньої зарплати не менше 10 100 грн., тобто як по Україні. Для ліквідації бідності серед працюючих необхідно:

– щорічне зростання середньої зарплати не менш, ніж на 25%;

– запровадження також Подільського щомісячного бонусу – збільшення зарплат через колдоговори, угоди:

муніципальний (райони, міста, об’єднані громади) – працівникам галузей освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери) на 20-25 %;

європейський (підприємства, будівельні організації, АПК, малий бізнес), працівникам за європейську якість роботи на 20-30%;

– встановлення на підприємствах, в установах, організаціях зарплат, доплат та надбавок відповідно до чинного законодавства та Генеральної, Територіальної, Галузевих угод;

– здійснення додаткової індексації зарплати у зв’язку з інфляцією та виплату компенсації за затримку виплат зарплати за подвійною ставкою НБУ тощо.

ІІ. Зайнятість

Кількість осіб, працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості становила 22,1 тис. З числа колишніх безробітних 35% знайшли роботу у сільському, лісовому та рибному господарстві, 19% – у переробній промисловості, 12% – в оптовій, роздрібній торгівлі і ремонті,  по 6% – у державному управлінні, обороні, обов’язковому соціальному страхуванні та  в освіті;  4%  – в транспорті, складському господарстві.

Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, станом на 1 грудня 2018 року, у порівнянні з відповідною датою 2017 року, зросла на 35,4% та становила 2,2 тис. одиниць. Найбільший попит роботодавців спостерігається на робітників з інструментом (27%), кваліфікованих робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (21%), на працівників сфери торгівлі та послуг (18%). Станом на 1 грудня 2018 року на одну вакансію, в-середньому по Хмельниччині, претендувало 8 безробітних. У Білогірському районі – 99, Віньковецькому – 13, Волочиському – 8, Городоцькому – 73, Деражнянському – 7, Дунаєвецькому – 14, Ізяславському – 31, Кам.-Подільському – 34, Красилівському – 33, Летичівському – 21, Новоушицькому – 21, Полонському – 6, Славутському – 69, Старокостянтинівському – 25, Старосинявському – 22, Теофіпольському – 41, Хмельницькому – 4, Чемеровецькому – 32, Шепетівському – 3, Ярмолинецькому – 6, м.Кам.-Подільському – 11, м.Хмельницькому – 1, м.Нетішині – 12.

ЧОГО ДОБИВАЮТЬСЯ ПРОФСПІЛКИ:

– створення не менше 10 тис. робочих місць щорічно;

– невикористання на підприємствах, в організаціях і установах аутсорсингу, запозиченої праці на роботах, які можуть бути виконані штатними працівниками;

– підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на 3 роки та ін.

ІІІ. Охорона праці

ЧОГО ДОБИВАЮТЬСЯ ПРОФСПІЛКИ:

– запровадження системи охорони праці та управління ризиками;

– забезпечувати працюючих безкоштовно сертифікованими засобами індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття, організовувати комплексне утримання прання, ремонт або заміну засобів індивідуального захисту. Передбачати в колдоговорах умови щодо додаткового забезпечення працівників спецодягом, миючими засобами, милом, молоком, соками.

– направити на охорону праці кошти з розрахунку не менше мінімальної заробітної плати на кожного працюючого;

– надання роботодавцями матеріальної допомоги працівникам, які отримали травму на виробництві.

IV.Соціальний захист

ЧОГО ДОБИВАЮТЬСЯ ПРОФСПІЛКИ:

 

– включення до соціальних пакетів колдоговорів питань щодо: забезпечення житлом; надання кредитів, позик на придбання, будівництво житла; погашення відсотків за кредитами; забезпечення путівками на лікування або відпочинок чи часткову оплату, як для працюючих, так і їхніх дітей; доставку на роботу та з роботи; оплату службового транспорту або пального для поїздок на роботу/з роботи; оплату гарячого харчування (обідів); найманого житла, занять у спортивних (оздоровчих) секціях ; оплату участі в семінарах, тренінгах або отримання другої вищої або спеціальної освіти, необхідної для виробництва; повністю або частково утримання житла; додаткове пенсійне страхування та страхування в разі хвороби, у випадку травмування на роботі чи в побуті; оплату пошиття або придбання та забезпечення працівників фірмовим одягом, виплату «бонусів» (один рік роботи – не менше середньої заробітної плати) у випадку дострокового звільнення у зв’язку із запровадженням нових технологій тощо, компенсацію утримання дітей працівників і дошкільних закладах, виплату допомоги на оздоровлення при наданні відпустки; надання матеріальної підтримки працівникам, які мають статус ветеранів війни, учасників АТО, учасників бойових дій, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ліквідаторам аварії на ЧАЕС та ін.

ОБОВЯ’ЗКОВО:

відраховування коштів профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу не менше ніж 0,5% фонду оплати праці, а в установах, закладах бюджетної сфери 0,3% фонду зарплати.

І БЕЗУМОВНО!

Не більше 8 годин – робочий день, і не менше 24 днів відпустки.

  

Зверніть увагу!

28.12.2018 року НКРЕКП прийняла постанову №2068 «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2019 рік». Мова йде про плату за приєднання електроустановок до електромереж (грн./кВт (без ПДВ)) АТ «Хмельницькобленерго».

До 16 кВт включно: ступінь напруги – 0,4 (0,23), міська місцевість – трифазне приєднання – 974 грн., однофазне приєднання – 974 грн.; сільська місцевість – трифазне приєднання – 1 258 грн., однофазне приєднання – 1 258 грн..

Цією постановою також затверджені ставки для мереж ІІ ступеня (від 16 до 50 кВт) і ставки плати для нестандартного приєднання. Ставка також залежить від того, до якої лінії йде підключення – 0,4/0,23 кВт чи 6(10)20 кВт.

До речі, в 2019 році, щоб підключитися до газових мереж, необхідно заплатити 11 800 грн.

 

2019-й: мовою цифр

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), який набере чинності з 1 січня 2019 року, розмір мінімальної зарплати з 1 січня – 4173 грн. Ще одна величина, яка впливатиме на розмір об’єкта оподаткування ПДФО, прожитковий мінімум для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установлений Законом на 1 січня 2019 року – 1921 гривня.

У 2019 році її базовий розмір (100%) становитиме: 1921 грн. х 50% = 960,5 грн. Відповідно до абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг – суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Отже, у 2019 році цей поріг становитиме: 1921 грн х 1,4 = 2690 грн. У разі, якщо зарплата більша, ніж 2690 грн. і немає інших пільг, встановлених ПКУ, податкова соціальна пільга не застосовується.

Додатково інформуємо: ставка ЄСВ для працюючих інвалідів – 8,41%, для працюючих осіб – 22%.        Максимальна величина нарахування ЄСВ – 62595. Прибутковий податок -18%.  Військовий збір – 1,5%. Не включається до сукупного загального річного (місячного) доходу платника податку: вартість не грошових дарунків (в місяць) (ст.165.1.39 ПКУ) – 1043,25 грн., профспілкова виплата (1921 х 1,4) –  2690 грн. (рік) (ст.165.1.47 ПКУ); добові витрати (4173 х 0,10 МЗП) – 417,3 грн. (ст.170.9.1 ПКУ),  з виїздом за кордон – 80 євро. Соціальна податкова пільга надається, коли місячний дохід складає менше 2690 грн. (ст.170.7.3 ПКУ): 100% складає 960,5 грн., 150%  – 1440,75 грн., 200%  – 1921 грн.

 

Керівникам, головним бухгалтерам

Зверніть увагу!

Часто під час навчань профактиву нам задають питання правильно створити комісію із соцстрахування, як вона має працювати. З огляду на зміни, роз’яснюємо. 

Постановою Фонду соціального страхування України № 13 від 19.07.2018 року затверджено  Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. (і тільки цим Положенням слід користуватися)

I.Загальні положення

1.1. Комісія (уповноважений) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі – комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

1.2. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини третьої статті 30 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Положення про комісію визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень, організаційні засади членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.

1.3. Організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованими до неї роботодавцем та представником застрахованих осіб (представницькими сторонами).

Представником застрахованих осіб є профспілкова організація підприємства, а за її відсутності – інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб (представник).

Якщо на підприємстві діє кілька профспілкових організацій, делегування членів комісії від застрахованих осіб провадиться об’єднаним представницьким органом, який створено цими профспілковими організаціями за ініціативою будь-якої профспілки. Профспілка, що відмовилася від участі в представницькому органі, не представляє інтереси застрахованих осіб при вирішенні питань матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Члени комісії делегуються кожною представницькою стороною самостійно у рівній кількості залежно від чисельності застрахованих осіб на підприємстві.

Члени комісії виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Строк повноважень членів комісії та їх кількість від кожної сторони встановлюються спільним рішенням представницьких сторін.

Рішення про делегування членів до комісії із соціального страхування підприємства оформлюються: роботодавцем – його наказом або іншим розпорядчим документом, представником застрахованих осіб – постановою виборного органу профспілкової організації (об’єднаного представницького органу профспілкових організацій) або відповідним рішенням іншого уповноваженого органу, який представляє інтереси застрахованих осіб.

1.4. Комісія із соціального страхування підприємства створюється при чисельності застрахованих осіб понад 15 працюючих за наймом. При чисельності на підприємстві застрахованих осіб 15 і менше на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування підприємства. Уповноважений здійснює свої повноваження відповідно до цього Положення.

1.4.1. На підприємстві, де нарахування і виплата заробітної плати, а також виплата матеріального забезпечення по соціальному страхуванню, здійснюються у його структурних підрозділах, комісії із соціального страхування створюються у цих підрозділах підприємства.

На підприємствах, в установах, організаціях, де нарахування і виплата заробітної плати, а також виплата матеріального забезпечення по соціальному страхуванню, здійснюються централізовано, створюється центральна комісія із соціального страхування підприємства, установи,  організації (далі – центральна комісія підприємства).

1.5. За рішенням комісії із соціального страхування підприємства з числа її членів можуть створюватися робочі групи (призначатися представник, представники) для виконання практичної роботи по призначенню матеріального забезпечення, здійсненню заходів щодо зниження рівня захворюваності на підприємстві, проведенню оздоровчих заходів та інших напрямах страхової діяльності.

1.6. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства підзвітна роботодавцю та представнику застрахованих осіб, а її робота в установленому порядку підлягає перевірці робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) або його відділеннями.

1.7. Роботодавець та представник застрахованих осіб сприяють роботі комісії (уповноваженому) із соціального страхування підприємства, створюючи для цього необхідні умови шляхом надання приміщення з відповідним обладнанням для проведення її засідань та узгодження питань про їх проведення у зручний для членів комісії час з додержанням умов оплати праці за їх місцем роботи.

1.8. На роботодавця та представника застрахованих осіб покладається забезпечення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства інформаційними та довідковими матеріалами, організація та проведення спільно з робочими органами виконавчої дирекції Фонду або його відділеннями навчання їх членів з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

1.9. На новоствореному підприємстві комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства створюється (обирається) у місячний строк після державної реєстрації підприємства в порядку, визначеному пунктами 1.3 та 1.4 цього Положення.

  1. Права і обов’язки комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства

2.1. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право:

– отримувати від роботодавця відомості щодо суми фінансування Фондом для надання матеріального забезпечення найманим працівникам;

– отримувати від робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення безкоштовні консультації з питань застосування законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

– звертатися за необхідності до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства;

– перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності;

– звертатися до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень у разі спору між комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та роботодавцем з питань надання матеріального забезпечення застрахованим особам підприємства, а також у випадку невиконання роботодавцем рішень комісії (уповноваженого);

– вносити до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень пропозиції по організації та удосконаленню роботи по соціальному страхуванню на підприємствах.

2.2. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов’язана:

– приймати рішення про призначення матеріального забезпечення;

– приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

– здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв’язку із зверненням застрахованих осіб;

– вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

– брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами виконавчої дирекції Фонду з питань правильності використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

– здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів.

III. Повноваження комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства

3.1. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства:

3.1.1. Приймає рішення про призначення або відмову в призначенні  матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

3.1.2. Здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

3.1.3. Бере участь у перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб лікувально-профілактичним закладом, що розташований на підприємстві, дотримання хворими призначеного режиму лікування.

Веде облік осіб, які часто та довго хворіють (особи, які за останні 12 місяців були непрацездатними з приводу одного захворювання не менше трьох випадків із загальною кількістю днів непрацездатності 30-40 днів або з приводу різних захворювань не менше чотирьох випадків за останні 12 місяців із загальною кількістю днів непрацездатності 40-50 днів), а також осіб, які отримали листки непрацездатності у зв’язку із невиробничими травмами, аналізує, інформує та вносить пропозиції з питань зниження рівня захворюваності роботодавцю та представнику застрахованих осіб.

3.1.4. Здійснює контроль за своєчасним направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення. Проводить щоквартально аналіз використання коштів Фонду на підприємстві.

3.1.5. Вносить пропозиції роботодавцю щодо відшкодування Фонду витрат по коштах Фонду, проведених з порушенням чинного законодавства або використаних не за призначенням, ініціює перед робочим органом виконавчої дирекції Фонду або його відділенням питання про відшкодування Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із травматизмом невиробничого характеру у випадках, якщо це сталося з вини інших юридичних або фізичних осіб.

3.1.6. Розглядає скарги працівників підприємства на рішення комісії із соціального страхування підприємства по наданню матеріального  забезпечення за рахунок коштів Фонду, здійснює заходи по розв’язанню викладених у них питань.

3.1.7. Проводить на підприємстві роз’яснювальну роботу та надає консультації з питань надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.

3.1.8. Забезпечує гласність роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства з питань надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.

3.2. Уповноважений із соціального страхування підприємства здійснює функції, передбачені цим розділом.

3.3. Робочі групи (представники) комісії із соціального страхування підприємства, створені (призначені) відповідно до пункту 1.5 цього Положення, за функціональним розподілом обов’язків виконують практичну роботу з окремих повноважень комісії, визначених у розділі III цього Положення. Зокрема: призначають встановлені законодавством види матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; за необхідності звертаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду та його відділення щодо перевірки правильності видачі документів, які є підставою для надання допомоги; розробляють пропозиції щодо заходів по зменшенню витрат по тимчасовій непрацездатності, зниженню рівня захворюваності на підприємстві; ведуть діловодство комісії тощо.

3.4. Центральна комісія підприємства створюється відповідно до абзацу другого підпункту 1.4.1 пункту 1.4 розділу I цього Положення. Права і обов’язки, повноваження та організація роботи центральної комісії підприємства визначені розділами II-IV цього Положення.

  1. Організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства

4.1. Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам.

Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним.

На першому засіданні комісії відкритим голосуванням обирається її голова та заступник голови комісії, які мають представляти різні представницькі сторони. Голова комісії та його заступник є відповідальними за невиконання своїх повноважень перед комісією. Вони можуть бути позбавлені своїх повноважень за особистим проханням, за ініціативою членів комісії (більшості від загальної їх кількості), за поданням робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Якщо член комісії з будь-яких причин позбавляється своїх повноважень, сторона, яку він представляє, має делегувати іншого представника на строк повноважень комісії.

4.2. Уповноважений із соціального страхування підприємства розглядає питання надання матеріального забезпечення застрахованим особам у міру надходження відповідних звернень, подання необхідних для їх вирішення документів і приймає відповідні рішення.

4.3. Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.

  1. Вирішення спорів

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення може бути оскарженим застрахованою особою до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таке призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду.

Постанова розміщена на сайті ФССУ http://www.fse.gov.ua, корисну інформацію також зможете знайти на сайті Управління виконавчої дирекції Фонду соцстрахування України в області.

 

Ваше здоров’я

Вчені назвали меню найпростішої дієти

Дослідники Гарвардської медичної школи назвали середземноморську дієту найпростішою для дотримання. Крім того, її раціон здатний знизити ризик виникнення серцево-судинних хвороб на 25%.

Усі дозволені до вживання продукти мають високу калорійність, завдяки чому людина не так гостро відчуває голод, як через обмеження при інших дієтах. Меню, в-основному, складатися з білків і рослинної їжі. «Середземноморська дієта і довгостроковій перспективі впливає на зниження ризику виникнення низки хвороб, особливо тих, які стосуються запалень, метаболізму глюкози і резистентності до інсуліну», – пояснив провідний дослідник Шафкат Ахмад. Він наголосив, що меню дієти дуже просте: досить на сніданок їсти яєчню з помідорами, а на обід і вечерю – овочевий салат з курячим філе і рибою. Також можна їсти макарони з пшениці твердих сортів, каші, бобові за запечену картоплю. Як заправу краще використовувати оливкову олію. Іноді можна дозволити собі фрукти в невеликій кількості. Біологи дійшли висновку, що середземноморська дієта з часом не втрачає своєї ефективності. Дотримуючись простих правил, можна не лише скинути вагу, а й змусити організм переробляти глюкозу й жирні кислоти.

«Добрий лікар».