9 лютого відбулось сьоме засідання ради Федерації профспілок Хмельницької області

Підсумки і завдання

Коли соціального діалогу немає, вирішує вулиця

Саме так прокоментував протести у Франції Голова ФПУ Григорій Осовий. І так можна коментувати тисячні протести в Угорщині – проти закону, як кажуть угорці, «про рабську працю», що дозволяє роботодавцям збільшувати понаднормовий робочий час, робочий тиждень і т.п. В нас, дякувати Богу, до цього не дійшло, але є серйозний привід задуматися – чи не так?

Нещодавно у Федерації профспілок області за участі першого заступника голови ОДА Володимира Кальніченка, голови Об’єднання організацій роботодавців області Івана Дунця, профспілкових лідерів відбулося засідання Ради ФПО, на якому розглянуто виконання Територіальної угоди між ОДА, ФП області та Об’єднанням організацій роботодавців області за 2017-2018 роки і проект угоди на новий термін.

Попри непросту ситуацію, проект нової угоди визнано базовим і, незважаючи на труднощі та передвиборчі баталії, поставлено завдання укласти її і колдоговори ще в першому кварталі цього року.

 

І. Чого добиваються профспілки?

Найголовніше завдання, наголосив Голова ФП області Геннадій Харьковський, – це ліквідація бідності серед працюючих. На жаль, мова поки не йде про запровадження мінімальної зарплати 7700 гривень, як того прагнуть профспілки, – сьогодні необхідно забезпечити хоча б мінімальну – 4173 гривні, оскільки понад 25% (50 тисяч) працівників торік отримували значно менші зарплати.

Отож трохи статистики від головних управлінь статистики та Пенсійного фонду в області: зарплата в області зросла на 22%, в Україні – на 25%. Заробіток до 3723 грн. отримали 28,5 тис. працівників (11% від загалу), на рівні 3723 грн. – 21 тис. (8%), від 3723 до 7446 грн. – 131 тис. (50,6%), від 7446 до 11169 грн. – 46 тис. (17,6%), від 11169 до 55845 грн. – 33 тис. (12,6%), більше 55 845 грн. – 210 осіб (0,1%).

В області в грудні 2018 р. середня зарплата досягла 8976 грн., помітно меншою  вона була у ЖКГ, будівництві, торгівлі, освіті, охороні здоров’я, культурі та соціальній сфері.

 

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ

Гідна зарплата – це ще й забезпечена старість. За даними ПФУ, щоб область була самодостатньою у виплаті пенсій, зарплата має становити мінімум 16000 грн. Статистика показує зростання середньої зарплати майже на 22%, але аби вийти на середній рівень в Україні потрібне зростання на 41%. Ситуація непроста: в області майже 407 тис. пенсіонерів, а працюючих –  260 тис. Тобто працюючий утримує практично двох пенсіонерів. Не вдаючись у причини, зазначимо, що торік вийшло на пенсію 6000 осіб, а загальна чисельність скоротилася на тисячу – вимирають. Тільки 48 подолянам, які отримують пенсію, за сто років. Дожили до 85-річчя і старше – 566 подолян. Що турбує, так це те, що відмовлено в призначенні пенсії через відсутність у 2018-му році стажу 215-тьом.

В березні ц.р. вперше буде проведено індексацію пенсій. Розрахунок розміру надбавки такий: 12,5 % (половина від зростання середньої зарплати) + 7,3% (інфляція) – 17-19%. Не вище, а нижче – цілком можливо, враховуючи зарплату, з якої людина йшла на пенсію та інші фактори.

 

Чого прагнуть профспілки:

– Зростання реальних зарплат.

– Погашення заборгованості із зарплати.

– Перед профорганізаціями стоїть завдання, щоб під час укладання колдоговорів основним предметом переговорного процесу було збільшення зарплат на кожному підприємстві, в установі на рівень не менше середнього в галузі, Україні, тобто – 10500 грн. Чому? В усьому цивілізованому світі, у Європі знають, що оплата менше 3$ на годину і, відповідно, менше 500$ у місяць прирікає працівника на злидні, не забезпечує відповідну якість життя і продуктивність праці. Тож, ведучи  про колдоговори, слід передбачити:

– збільшення зарплати не менше встановленого відповідними Галузевими угодами. Збільшення зарплат на 25% щорічно; запровадження Подільського щомісячного бонусу (доплати в громадах за якість виконання і сумлінність роботи), тобто збільшення зарплат через колдоговори, угоди: муніципального (райони, міста, об’єднанні громади – працівникам галузей освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери) на 20-25 %; європейського (підприємства, будівельні організації, АПК, малий бізнес), працівникам за європейську якість роботи на 20-30 %. Це цілком реально: ресурси є, ще й досить потужні.

 ІІ. На чому зосереджені профспілки?

Щоб зарплата в області щороку зростала на 25-30%. Вище середньої (8976 грн.) в  грудні 2018-го вона була в держуправлінні й обороні (14323 грн.), сільському господарстві (9656 грн.). Найвищий рівень заробітної плати спостерігався у працівників підприємств із виробництва та постачання електроенергії, в лісовому господарстві – 20-16 тис.грн.

Але деякі роботодавці скаржаться на відтік робочої сили, молоді за кордон, на кадровий голод і, в той же час, не дуже хочуть забезпечувати щорічне зростання зарплат навіть на 20-25%.

Ми ж переконуємо соціальних партнерів, що реальне зростання зарплат і пенсій в області до рівня хоча б найбідніших країн ЄС не призведе до колапсу, а збільшить реальну купівельну спроможність подолян, що є основою – основ, як для розвитку нашої економіки, так і погашення боргів.

На сьогодні немає більш потужного інвестора в українську економіку, ніж власні громадяни.

 Зверніть увагу! Не потрібно на когось «кивати» якщо ви чогось самі не передбачатимете в колдоговорі. Про що йде мова? Для підвищення мотивації працівників, необхідно добиватися від влади, органів місцевого самоврядування, громад, які є роботодавцями для бюджетників, та адміністрації підприємств реалізації потужного соціального пакету, який працюватиме на збільшення виробництва, вихід на європейські ринки та дозволить забезпечити соціальний захист, оздоровчу, спортивну, культурно-масову, туристичну роботу. Для цього профкому необхідно запропонувати адміністрації виділення на ці цілі не менше 0,3% – 0,5% у колдоговорі. І завдання кожного обкому, райкому, профкому переконати директора, власника, що: – витрати на розвиток соціального потенціала працівників є активом, а не пасивом платіжного балансу підприємства, установи; –  інвестиції в підвищення якості робочих місць, поліпшення умов праці ведуть до підвищення продуктивності і якості праці!

І ще одне. Перед профкомами не повинно стояти питання – укладати чи не укладати колдоговір. Як показав аналіз, зроблений на засіданні ради, кожен член профспілки, сплативши, в-середньому, за 2018 рік 500-1500 гривень профвнесків (до речі, більша частина яких залишилася в первинці), отримав за рахунок дій профспілок – через тиск на Кабмін і Верховну Раду, через Генеральну, Галузеві, Територіальну угоди, колдоговори – збільшення мінімальних зарплат, виплат і додатково (!) у минулому році 8000-15000 гривень. До речі, наша область, завдяки співпраці профспілок з владою, органами місцевого самоврядування – чи не єдина, якій вдалося завершити рік без боргів по зарплаті в бюджетній сфері. Оце і є соціальний діалог.

Для забезпечення зайнятості населення, збереження та розвитку трудового потенціалу профспілки наполягають і акцентують, щоб подоляни не їхали за світи шукати кращої долі, на:

– створенні щороку не менше 10 тисяч робочих місць;

– забезпеченні першим робочим місцем молоді – в першу чергу випускників вишів та професійно-технічних навчальних закладів області, учасників АТО, і, відповідно, економічного стимулювання роботодавців;

 З виступу Світлани Ліщук, голови Молодіжної ради ФП області, голови первинної профорганізації співробітників та студентів ПДАТУ:

– Молоді потрібна доступна, якісна і, головне, безкоштовна освіта. А що ж має молодь? Зменшення стипендіального забезпечення – стипендія доступна для 55% студентів, але є намагання зменшити цей показник до 25%. За нинішню стипендію – не прожити. Якщо раніше я казала: «Дайте випускнику перше високооплачуване робоче місце, пільги», то тепер – хоча б перше робоче місце було. Щоправда, в нашій області ситуація досить позитивна: фермерські господарства та агрохолдинги на роботу наших випускників беруть. Друге болюче питання для молоді – молодих сімей – житло: програм молодіжного кредитування, по-суті, нема, бо якщо і є, то з такими відсотками, що й онуки ще повертатимуть…

Ліщук

– зростанні зайнятості на 0,5%  щороку в кожному районі, місті, об’єднаній територіальній громаді;

– підтримці об’єднаних громад, які сприяють створенню нових робочих місць та зростанню зайнятості.

І, безумовно, профспілки «за»: – розвиток внутрішнього ринку, підтримку  товаровиробників області, туристично-інноваційний розвиток, поліпшення умов роботи бізнесу; – впровадження стандартів ЄС, підвищення конкурентоспроможності підприємств; – ліквідацію нелегальної та тіньової економіки і легалізацію трудових відносин.

 Сіньков

Охорона праці – один з пріоритетів профспілок

Геннадій Харьковський: – Ми не можемо спокійно сприймати той факт, що тільки в 2018 році 8 годувальників загинуло, ще 20 працівників померли при виконанні трудових обов’язків, здебільшого через проблеми з  серцем. А де ж щорічні медичні огляди, де профілактика? Нам готовий підставити плече Фонд соціального страхування, заклади охорони здоров’я, але ж в колдоговорах повинні бути заходи і кошти на профілактику, щоб працівники поверталися додому живими.

Для цього в новій Територіальній угоді необхідно передбачити:

– своєчасне проведення атестації робочих місць не рідше одного разу на 5 років;

– поліпшення роботи служб з охорони праці, а для цього треба забезпечити оплату їх працівників на рівні основних підрозділів підприємств, установ;

– обов’язкове безкоштовне забезпечення працюючих сертифікованими засобами індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття;

– забезпечення працівників за рахунок роботодавця лікувально-профілактичним харчуванням (молоком, соками), миючими і знешкоджувальними засобами, оплачуваними перервами санітарно-оздоровчого призначення. Встановити для  працівників додаткові оплачувані відпустки, скорочення тривалості робочого часу, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги й компенсації, відповідно до чинного законодавства;

– створення необхідних умов для роботи громадських інспекторів профспілок, звільнення їх від основної роботи із збереженням середньої зарплати на термін до 16 годин на місяць для виконання ними обов’язків з охорони праці, участі в перевірках стану безпеки умов праці та розслідуванні нещасних випадків

 Гарантії бюджетникам і ДЮСШ

Профспілки через Територіальну угоду на 2019-2020 роки вимагають:

– передбачити для обласних закладів та запропонувати органам місцевого самоврядування, ОТГ формувати фонди оплати праці з врахуванням видатків на: – виплату зарплат, надбавок, доплат працівникам освіти, охорони здоров’я,  соціальної сфери, органів місцевого самоврядування, культури, ЖКГ згідно чинного законодавства, Галузевих та Територіальної угод; – працівникам культури, освіти, випускникам вищих навчальних закладів, які уклали на строк не менш, як три роки договір про роботу в закладах охорони здоров’я, що розташовані в сільській місцевості та селищах міського типу, а також при роботі на посадах лікарів загальної практики (сімейних лікарів), лікарів-педіатрів, лікарів-терапевтів, вчителів одноразову адресну грошову допомогу в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати.

З метою утримання ДЮСШ і спортивної бази, ведення спортивної та фізкультурної роботи серед населення виділяти кошти з обласного бюджету та бюджетів районів, міст та громад ФСТ “Україна”, “Колос”. Обовязкове виділення через колдоговори коштів профспілковим організаціям господарюючими суб’єктами на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу не менше ніж 0,5% фонду оплати праці. Профспілковим організаціям закладів освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери, держустанов ОДА, райдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування на ці цілі – відповідно до законодавства 0,3% фонду оплати праці.

Ігор Яворський, голова обласної організації ФСТ «Україна»:

– Якщо не вдалося відкласти на старість, займіться оздоровленням і фізкультурою, і – відкладете старість. Досягнення наших спортсменів прославляють область. Є великі шанси потрапити на Олімпіаду в Токіо нетішинським фехтувальникам, хмельницьким боксерам та важкоатлетам. На мою думку, саме поєднання колектив-ДЮСШ є найкращим варіантом розвитку фізкультури і спорту, адже здорова нація – це потужний виробничий потенціал і продуктивність праці. Цьому якраз сприяють фізкультура і спорт. Ми просимо лише одне – передбачити в обласному бюджеті належне фінансування. 

 

За словами голови Об’єднання організацій роботодавців області Івана Дунця, роботодавці, хоч і не всі, вже зрозуміли: аби втримати працівника на рідній землі, рідному підприємстві, потрібні гідні умови праці і високі зарплати. Прикро, що ні Верховна Рада, ні уряд не хочуть розглянути програму, щоб призупинити відтік працездатного населення, хоча від Об’єднання організацій роботодавців направлено відповідні пропозиції КМУ, депутатам з мотиваційною складовою для вітчизняного трудівника. А для бізнесу теж потрібні відповідні умови плюс можливість модернізації підприємств. – Ми – роботодавці, директори – за соціальне партнерство і не бачимо іншого шляху для того, щоб спільно, без конфліктів рухатися вперед, – наголосив Іван Іванович. – Я глибоко впевнений, що в теперішніх умовах ми повинні постійно співпрацювати і контактувати з ФП області, профкомами і від цього стабільності в колективах буде більше.

 

– Дійсно, нині є багато невирішених проблем, особливо щодо забезпечення європейського рівня життя, євростандартів, – зауважив перший заступник голови ОДА Володимир Кальніченко. Так недопрацьовує держава, але чи в усьому винна тільки вона? По-перше, важко уявити нині суму заборгованості населення за «комуналку», а ці кошти мали б бути спрямовані на ту ж модернізацію та розвиток підприємств ЖКГ, впровадження нових технологій… Статистика говорить про 30% «тіньової» зайнятості. Хоча в області вона і зменшилася, але ми відчуваємо, що є проблеми в роботодавців. Платять у «конвертах», а потім скаржаться, що відсутня інфраструктура, малі пенсії. Попри труднощі, за різними програмами на соціальний розвиток накопичено мільярд грн., фонд регіонального розвитку – 157 млн. грн. на інвестиційні проекти (капітальні видатки на будівництво шкіл, дитсадків, доріг і т.д.). Держава нічого не робить? На розвиток інфраструктури ОТГ – 143 млн.грн., соціально-економічний розвиток – 79 млн.грн., дороги місцевого значення – 456 млн.грн. використано з держбюджету. На розвиток сільської медицини виділено 217 млн. грн. (будівництво амбулаторій з повним укомплектуванням). Так, може, й недостатньо, але ж держава реально проводить децентралізацію. При мізерному бюджеті пенсії виплачуються, в бюджетній сфері заборгованість відсутня, а в бізнесу? Нині в області понад 13 млн.грн. Два роки тому держава вирішила посприяти бізнесу, зменшивши ЄСВ до 22%. Але де ж легальні, нові робочі місця, гідні зарплати?…

 

 Євген Сіньков, голова первинної профорганізації Профспілки авіабудівників України на Волочиському машинобудівному заводі АТ «Мотор Січ» висловив, без перебільшення, біль усіх виробничників, розповідаючи про минуле і сьогодення. Він згадав, як колись державним коштом купувалася іноземна продукція, а власний виробник залишався з  «носом». Згодом великі інвестиції зайшли в країну, а область нічого не отримала. Є сумніви, що після виборів новий парламент запрацює на народ. Однак, за словами Євгена Васильовича, важливо інше. Колективу вдалося зберегти, відстояти підприємство, працівники отримують невелику – 8200 грн. – але стабільну зарплату. На середню в державі не вийшли, але ж завод утримує потужну соціальну сферу, в той же час, при двох тисячах працівників ще є багато бажаючих працевлаштуватися на ВМЗ. Так, є проблеми. В тому числі і з соціальним діалогом, бо профспілки, можливо, занадто добрі та мякі. Та з часом і це вдасться подолати.   

До речі, за участі соціальних партнерів розроблена та реалізується програма зайнятості населення області до 2020 року. За два роки створено більше 24 тисяч нових сучасних робочих місць. Виведено з «тіні» і легалізовано трудові відносини більше 43 тисяч подолян. Кількість вакансій зросла  на 17%, зменшилась кількість безробітних. Є за що подякувати Хмельницькій міській раді: в обласному центрі за рахунок створення підприємств та робочих місць на одну вакансію претендує 1 безробітний, однак, на жаль, в Славутському районі – 69, Теофіпольському – 41, а  в Білогірському районі – 99 безробітних. В-середньому ж, – 8 осіб на одне робоче місце.

Довідково. Торік кількість працездатного населення становила майже 526 тис.осіб, а кількість безробітних – біля 47 тисяч.

ІІІ. Чого не вдалося досягти?

Повністю ліквідувати заборгованість із зарплат; зростання доходів, які випереджали б ріст цін і тарифів та гарантували подолання бідності серед працюючих. КМУ, Верховна Рада, всупереч діючим Законам та вимогам профспілок, не забезпечили належне щорічне збільшення зарплат працівникам освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери та молоді, яка прийшла працювати на державну службу (до рівня в промисловості).

Слід відзначити позитивну роботу ОДА, яка разом з громадами, містами, РДА  врахувала вимоги ФПО, профспілок освіти, охорони здоров’я і не допустили боргів по зарплаті у бюджетній сфері в минулому році.

 

Микола Галиш, голова первинної профорганізації  ДП «Красилівський агрегатний завод»:

– Кажучи про борги, треба дати людям можливість оплачувати послуги. Це неможливо, коли зарплату підняти на 10%, а тарифи в рази. Так, у Німеччині куб газу – 16 грн., однак і зарплата 2200 євро. Іван Іванович Дунець, напевно зі скромності, не розповів, що відбувся урядовий комітет, де внесено пропозицію 90% прибутку держпідприємств відраховувати в держбюджет. То що можна казати про нові технології та модернізацію? А чому всі мовчать про намагання запровадити 2-3-денний режим роботи? Літаємо на старих «Боїнгах», а Харківський та Київський авіазаводи ледь жевріють.  А де держава?

Що стосується Територіальної угоди, то вона потрібна, як і колективні договори. Однак, при веденні соціального діалогу сторони повинні мати рівні права.  

    Галиш

Микола Шафінський, голова обласної організації профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення України:

– Через економічні та інші труднощі в галузі є великі борги по зарплаті. Якби органи місцевого самоврядування не розуміли проблеми і не допомагали фінансово підприємствам, вони були б ще більшими. Значні складнощі і з кадрами. На рівні держави, в області зрушення є. Приймаються закони, які впливають на рівень життя громадян. Але які? Скажіть, будь-ласка, хіба закон про ринок електроенергії зачіпає тільки підприємства нашої галузі? Ні, кожного жителя і впливає на їхній сімейний бюджет. Відмінено нічний тариф, який дозволяв здешевлювати вартість водопостачання. Сьогодні тільки МКП «Хмельницькводоканал» через це втрачає 21 млн.грн. А до чого призведе навіть озвучення законопроекту, зареєстрованого блоком «За життя», про списання боргів населенню за житлово-комунальні послуги? Як закінчити підприємствам опалювальний сезон, надавати інші послуги? Повірте, болить, коли приходиш у колектив, де працівники не можуть вчасно отримати мінімальну зарплату, а працювати потрібно, важко з ними говорити  і важко від них йти… 

Шафінський

  1. IV. Кажуть: хто володіє інформацією, володіє світом?

З досвіду: найнеобхідніші вимоги не будуть впроваджені, якщо члени профспілки не знають, що робить профком, обком, Федерація чи профспілка.

Як захищає? Як продає робочу силу і добивається збільшення її вартості? Як допомагає боротися з аутсорсингом, створювати нормальні умови праці? Як використовує профспілкові кошти та кошти на оздоровлення, культмасову, спортивну роботу, а це  – від 0,3 до 4% фонду зарплати? Як навчає членів профспілок, щоб  боротися і перемагати?  Як діє базовий принцип профспілок – єдність, справедливість, солідарність?

В нашій профспілковій системі інформаційне забезпечення членів профспілок шкутильгає на обидві ноги. Мізерна передплата на «Профспілкові вісті», а тираж обласного профспілкового видання «Позиція» – 1500 екземплярів (?!) свідчать про нерозуміння принципу важливості інформаційної роботи.

Вісник не отримують не лише члени профспілок, а навіть голови 500 профорганізацій.         Чому? Складається враження, що ряд керівників не  зацікавлений в тому, щоб профактив знав, що роблять вони, що робить профспілка, що роблять профспілки. Певно це для того, щоб члени профспілки не розуміли, що профспілка належить їм! Але змінити ситуацію на краще можливо лише при їхній активній участі!!!

  1. V. Як ми, профспілки виконуватимемо визначені завдання?

Безумовно, з усіх сил. Але нагадаємо: апарат ФПО – невеличкий, лише п’ять штатних працівників. Середня зарплата – значно менша за середню в області. Проте,  щоб забезпечити роботу цього апарату й виконання завдань (надання допомоги, захист у судах тощо), Рада ФП області прийняла рішення, щоб щомісяця кожна членська організація, профком направляли на діяльність ФПО не менше 60 копійок з члена профспілки. Хоча, за найскромнішими розрахунками, необхідно не менше 82 коп.

  1. VI. Замість постскриптуму, на завершення…

Напевно вас усіх цікавить: невже профспілкова еліта області ні словом не обмовилася про президентські вибори? Згадувала і пролунала одна теза: головне – не помилитися, зробити виважений та розумний вибір.

Ще питання, яке зачіпає всіх подолян, – вплив будівництва 3-4 блоків ХАЕС на екологію і життя. Непросте, інакше чому Мінекології проводить  обговорення проблем не лише в п’яти областях-сусідах Хмельниччини, а й в Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії, Румунії. Реактори європейського виробництва – то добре, але електроенергія піде в Європу, а  що отримаємо ми, подоляни? Лише здорожчання, проблеми з поверненням коштів та екологічні негаразди? До речі, профспілки вимагають чітких пояснень на ще одне: незрозуміло, а як поєднується розширення ХАЕС з будівництвом в зоні спостереження в Цвітосі потужного військового арсеналу?

Рада ФПО 7.01 (44)