Близько чверті населення України – молодь. ФП області об’єднує у своїх лавах 37% молодих людей. Молодь – активна та налаштована формувати новий творчий порядок. Молодість – це найважливіший і дуже складний період життя, в цей період остаточно формується особистість і погляди на життя, і те, яким шляхом розвитку піде молодь, таким в кінцевому підсумку буде все суспільство.

У грудні 2017 року відбулося чергове засідання Молодіжної ради ФП області, на якому члени ради подякували за плідну роботу на посаді очільника молодіжки голові первинної профорганізації студентів, аспірантів і докторантів Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка Миколі Моштаку та обрали головою ради Світлану Ліщук – голову первинної профорганізації співробітників та студентів Подільського державного аграрно-технічного університету (ПДАТУ).

Ліщук

Світлана має чималенький профспілковий стаж – 13 років. В 2005 році була обрана на посаду голови профкому студентів ПДАТУ, з вересня 2014 року –  заступником голови молодіжної ради ФП області. У березні 2015 року обрана головою ППО співробітників та студентів ПДАТУ. З грудня 2016 року – заступник голови Молодіжної ради профспілки працівників АПК, а в березні 2016 року обрана членом Ради Федерації профспілок України. Двічі була удостоєна звання «Краща жінка-профспілковий лідер» та занесена на Дошку пошани ФП області.

Довідково: кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри кафедри нормальної та патологічної фізіології і морфології ПДАТУ, одружена, виховує 8-річну донечку Софійку. Вподобання: полюбляє і добре вміє готувати страви з м’яса, справжня господиня та оберег сімейного вогнища, майстерно готує всілякі овочево-фруктові закрутки про запас. А в чудовий компанії і заспіває файно. Пріоритети: робота, студенти, рідне місто.

– Проблеми і виклики молоді – одні з основних питань, тому що за нею майбутнє – каже молодіжна лідерка, – адже покоління 18-35 розвивається в період зміни економічної і технологічної стратегій, й краще, ніж будь-хто, сприймає майбутнє, яке будуватиме. Якщо говорити про установки і цінності сучасної молоді, то одна з головних – це пошук свого шляху. Молодість – це найважливіший і дуже складний період життя, в молодості остаточно формується особистість і погляди на життя, і, яким шляхом розвитку піде молодь, таким в кінцевому підсумку буде все суспільство.

У нас молодих людей до 35 років, які навчаються та працюють в університеті і у всіх структурних підрозділах та формах навчання – біля 8000, з них 72% – члени профспілки. При цьому профком всебічно допомагає 29-ти студентам із числа  сиріт та особам, позбавленим батьківського піклування, внутрішньо переміщеним особам з числа студентів та їхнім сім’ям, студентам із обмеженими можливостями, чорнобильцям та малозабезпеченим. Займаємося активно волонтерською діяльністю. Враховуючи реалії сьогодення, спільно з адміністрацією (ректор вишу – Володимир Васильович Іванишин, доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України) активно підтримуємо українське військо. Не забуваємо і всіма засобами намагаємося притамувати біль утрати сім’ї нашого студента Дмитра Пагора, Героя України, героя Небесної Сотні, загиблого під час Революції Гідності. На честь Героя на території університету силами студентів було закладено Алею та пам’ятний знак. Гасло «Україна – понад усе!» для нас не порожній вислів. Ми не тільки навчаємо, а й виховуємо справжніх патріотів з високими моральними цінностями, які згодом розбудовуватимуть економіку нашого краю і держави. Гордістю університету є випускники різних років, які у свій час працювали і зараз працюють в аграрному секторі та інших галузях народного господарства України. Серед них державні і політичні діячі, науковці, знані виробничники, фахівці, службовці збройних сил України, служби безпеки України та органів внутрішніх справ. Чимало випускників удостоєні високих державних нагород і відзнак.

Багато випускників вишу – Герої Соціалістичної Праці і Герої України. Євгенія Олексіївна Долинюк і Григорій Іванович Ткачук удостоєні звання Двічі героїв соціалістичної праці. Почесного звання Героя Соціалістичної Праці, удостоєні випускники: Вакарюк М.М., Глуханюк З.Д., Квасницький О.В., Кравчук Р.О., Лендюк Ю.В., Ліщук В.Д., Лятавський А.В., Мазур М.М., Новицький А. І., Пробитий І.В., Середа М.С., Стецько В.І., Целех Г.Ф., Щепановський А.М.

Звання Героїв України присвоєно випускнику агрономічного факультету, Заслуженому працівнику сільського господарства України Петру Володимировичу Іващуку і випускнику економічного факультету Івану Миколайовичу Гуті.

До 1991 року депутатами Верховної Ради колишніх СРСР і УРСР обирались наші випускники: Долинюк Є.О., Лендюк Ю.В., Скринчук Л.Ю., Стецько В.І., Ткачук Г.І., Щепановський А.М. Народними депутатами України різних скликань (з 1991 р.) обиралися випускники Йосип Вінський, Вячеслав Дубицький, Анатолій Корчинський Микола Любенчук, Віталій Олуйко, Іван Рудик, Іван Томич, Сергій Тимчук, Василь Чуднов та ін.

Значна кількість випускників є Заслуженими працівниками сільського господарства, Заслуженими діячами науки і техніки, Заслуженими працівниками освіти, Заслуженими агрономами. Випускник Роїк М.В. обраний академіком, а Цвігун А.Т. – членом-кореспондентом НААН України.

Багато випускників різних років працювали і працюють головами обласних і районних адміністрацій, керівниками департаментів, фермерських господарств, аграрних підприємств різних форм власності. Наприклад, головами обладміністрацій працювали випускники університету Михайло Загородний, Василь Коломийчук, Анатолій Присяжнюк, Василь Чуднов та ін.

Сьогодні для нас дуже важливо, що є дієва співпраця з ректоратом і жодне питання, що стосується студентів, молоді, вирішується з врахуванням думки профкому, профспілки.

Якщо говорити про установки і цінності сучасної молоді, то одна з головних – це пошук свого шляху. Найактуальніша проблема – працевлаштування. Ринок праці – надмірно насичений, оскільки щороку школи та університети випускають величезну кількість молодих людей. Але роботодавці не зацікавлені в прийомі на роботу випускників: більшість не бажає навчати недосвідчених фахівців, витрачаючи час і гроші. Потрібні відразу професіонали.

Ми – профком та ректорат – давно відійшли від алегорій, не обіцяємо золоті гори і райдужні перспективи. Наше завдання – навчити за новітніми підходами, технологіями, на сучасному рівні і зразках техніки та обладнання. В першу чергу – дати в руки не «папірець» про закінчення вишу і не готову «рибку на тарілочці», а «вудку» (базові знання, вміння і практичні навички), при допомозі якої випускник знайде своє місце в житті: або ж за нього вхопиться роботодавець, бачачи потенціал, або ж він започаткує власну справу. Наразі, що ми бачимо: і держава, і роботодавці замість того, щоб потурбуватися про вітчизняні трудові ресурси, постійно скаржаться на відтік кадрів за кордон. Дайте гідну зарплату, умови праці і, повірте, кожен захоче будувати Європу в Україні, а не гарувати на заморських панів (по-суті, за копійки, за мірками останніх). Поки цього не станеться, маємо те, що маємо. Опитування свідчать: 75% українців у віці 14 – 38 років хочуть виїхати за кордон тимчасово або назавжди. Молодь їде через відсутність перспектив, а залишається з інтересу. Такій тенденції сприяє глобалізація, зростання ринку міжнародної освіти, безвізовий режим, а також військові дії на сході нашої держави. Вступаючи в закордонні ВУЗи, українець сподівається на краще майбутнє в країнах ЄС. Не важко зрозуміти, що без докорінних змін на краще міграційні настрої в наступні роки будуть тільки посилюватися.

А тепер про інше, ближче, як кажуть до теми. Як голова Молодіжної ради, хочу виділили головні виклики, які стоять перед молоддю нашої країни сьогодні. А саме:- відсутність першого робочого місця;- відсутність у випускників ВУЗів достатнього досвіду роботи для конкуренції на ринку праці;- недосконала політика держави при роботі із молоддю;- відсутність дієвої системи роботи профспілкових організацій із молоддю;- внутрішня і зовнішня міграція молодих людей;Молодь завжди була однією з найменш захищених соціальних груп суспільства. Це обумовлено тим, що представники даної соціальної групи багато в чому знаходяться в певній залежності від чого- чи кого-небудь. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що молодь, яка має проблеми із заробітком і залежна від інститутів освіти і сім’ї, являє собою найбільш ущемленими в правах соціальну групу.

Завершуючи, наголошу: молодь шукає, помиляється, але робить! Саме вона є рушійною силою прогресу в усьому світі. Профспілки, роботодавці, владо: подбайте належно про молодь і тоді ми збудуємо міцну й по-справжньому незалежну державу. Це – тривалий процес, але він того вартий!