Всі працівники мають право на відпустки, але не всі види відпусток працівникам можна накопичувати. Так, виходячи з змісту законодавства про відпустки, не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки повної тривалості, до того ж законодавством не передбачено заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання. Таким чином, невикористані відпустки не анулюються, і працівник може їх використати у будь-який час роботи, або отримати їх у разі звільнення за бажанням працівника.

«Незгораємі» відпустки:

— щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

— щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці;

— інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством;

— додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

Відповідно до вимог статті 24 Закону № 504 передбачено, що у разі звільнення працівникові виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також за додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

Не підлягають компенсації:

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— відпустка у зв’язку з усиновленням дитини;

— додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

— творча відпустка;

— відпустка для підготовки та участі в змаганнях;

— додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни.

Щорічна основна відпустка

табл1

Щорічні додаткові відпустки
Тибли2

Для того, щоб з’ясувати, чи існує у будь-якого роботодавця заборгованість з невикористаних відпусток за минулі роки, потрібно звернутися до документів щодо обліку відпусток. Відповідно до частини дванадцятої статті 10 Закону № 504, роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам. Оскільки у назві статті говориться про порядок надання щорічних відпусток, тобто основних і додаткових, до переліку відпусток, які підлягають обліку, цілком логічно додати і облік додаткових відпусток працівникам з дітьми.

Облік відпусток

Законодавством про відпустки прямо не передбачено форму, за якою роботодавець має вести їх облік, але обліку відпусток присвячений цілий розділ в особовій картці працівника (типова форма № П-2, затверджена наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656). Крім того, для зручності практики часто ведуть журнал оперативного обліку щорічних відпусток.
Причини накопичення невикористаних відпусток
Основною причиною накопичення значної кількості невикористаних відпусток є невиконання графіку відпусток, який складається на початку кожного календарного року. Порушником графіку відпусток може бути як роботодавець, який не надає працівнику відпуску, так і працівник, який не бажає іти у відпустку.

Крім того, ще однією з причин накопичення днів невикористаної відпустки є поділ працівником відпустки на частині, при якому у кращому випадку працівник бере відпустку тривалістю 14 календарних днів, а інші залишаються невикористаними та у подальшому накопичуються.

Застереження

Як роботодавець, так и працівник мають пам’ятати, що виконання графіку відпусток для обох не може лишитися без уваги з боку законодавства. Так, відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону № 504, забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. А якщо щорічна відпустка за ініціативою роботодавця і згодою працівника була перенесена, її новий термін надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Невиконання цієї вимоги є порушенням частини четвертої статті 80 КЗпП України.

Водночас працівникові варто пам’ятати, що невиконання ним графіку відпусток, при наявності письмового повідомлення роботодавцем про початок відпустки, відповідного наказу та своєчасної виплати заробітної плати за час відпустки може потягнути за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника.

Гроші не допоможуть

Закон дозволяє за бажанням працівника виплачувати грошову компенсацію за частину невикористаної щорічної відпустки, за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не буде меншою, ніж 24 календарних дні. Тобто замінити повністю грошовою компенсацією всі невикористані відпустки поки з працівником тривають трудові відносини неможливо, відпустку повної тривалості загальної для всіх доведеться все одно надати працівникові.

Зекономити не вдасться

Стаття починалася висловом про те, що невикористані відпустки – заощадження працівників. Тому всі роботодавці мають пам’ятати, що ненадання працівникам відпусток роками погіршує матеріальний стан підприємства у майбутньому, тому що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки (частина перша ст. 3 Закону № 504).

У разі, якщо працівник вирішить звільнитися (без вимоги надання відпустки), всі невикористані дні щорічних відпусток мають бути компенсовані, при цьому підстави звільнення працівника з роботу не позбавляють його права на отримання компенсації за невикористану відпустку. Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, при розрахунку суми компенсації має враховуватися середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують виплаті грошової компенсації.

Порада

Якщо при ревізії відпусток роботодавець все ж таки виявив, що має заборгованість перед працівниками щодо надання відпусток, він має вжити заходів для її зменшення. Це можливо лише шляхом надання залишку таких відпусток. Вони можуть бути надані або окремо, або приєднані до щорічних відпусток, про що має бути вказано у наказі про надання відпусток. При цьому у будь-якому разі потрібно зазначати період (робочий рік), за який надається відпустка та її тривалість.