Кожен, хто працює, має право на оплачувану щорічну відпустку. Це право йому гарантують ст. 45 Конституції Українист. 2 КЗпП і ст. 2 Закону про відпустки.

На період перебування у відпустці за працівником зберігаються його місце роботи (посада) та заробітна плата.

1.1. Право на щорічну відпустку

Насамперед нагадаємо, що щорічні відпустки ст. 4 Закону про відпустки і ст. 74 КЗпП поділяють на основну та додаткові. Які саме види щорічних відпусток передбачає чинне законодавство, ви можете побачити на мал. 1.1.

b74db1e1c7cc0773b34b6c74b40ed689

Зауважте: колективним договором, угодою і трудовим договором можуть установлюватися й інші види щорічних відпусток.

Право на щорічну відпустку мають усі фізособи, які працюють у роботодавця за трудовим договором. Причому таке право гарантовано незалежно від того, ким є працівник — громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом, а також від того, працює він у режимі повного, неповного чи скороченого робочого часу.

Не важливі тут і статус роботодавця — юридична або фізична особа, а також його форма власності, вид діяльності та галузева приналежність (ст. 2 Закону про відпустки).

А ось особи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, на щорічну відпустку претендувати не можуть. Чому? Та тому, що відносини з ними регулює не трудове, а цивільне законодавство.

Зверніть увагу на такі важливі моменти стосовно прав працівників (ч. 3 ст. 2 Закону про відпустки):

1) надання відпустки визначеної тривалості гарантовано законодавством.

Якщо роботодавець необґрунтовано відмовляє працівнику в наданні належної йому відпустки, наявне пряме порушення вимог законодавства про працю

За це порушнику «світить» штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. лист Держпраці від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17).

Крім того, на винних посадових осіб юрособи або на фізосіб-підприємців може бути накладено адмінштраф відповідно до ч. 1 і 2 ст. 41 КУпАП у розмірі від 30 до 100 нмдг* (тобто від 510 до 1700 грн.). Якщо ж протягом року до такої особи вже застосовувалося адмінстягнення за недотримання трудового законодавства або порушення вчинено щодо неповнолітніх, вагітних, а також одиноких батьків, матерів або осіб, що їх замінюють, які виховують дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, винна особа може поплатитися штрафом у розмірі від 100 до 300 нмдг (тобто від 1700 до 5100 грн.);

* Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2) на період відпустки за працівником зберігаються його місце роботи (посада) і заробітна плата. Звільнити працівника в період його перебування у відпустці роботодавець з власної ініціативи не має права (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Виняток — повна ліквідація підприємства;

3) замінювати відпустку грошовою компенсацією заборонено, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону про відпустки.

Щорічну основну відпустку надавайте всім працівникам в обов’язковому порядку! Адже вона гарантована державою.

А яка ситуація із щорічною додатковою відпусткою? От вона належить не всім. Така відпустка — своєрідний бонус. На неї мають право окремі працівники, які стикаються у своїй роботі з несприятливими виробничими факторами, що впливають на їх фізичний і моральний стан та здоров’я, а також деякі інші категорії працівників відповідно до чинного законодавства України.

Перелічимо категорії осіб, які згідно із Законом про відпустки мають право на щорічну додаткову відпустку, у табл. 1.1. При цьому врахуйте, що наведений перелік не є вичерпним, оскільки такі відпустки працівникам можуть надавати також на підставі інших законодавчих актів.

 

Таблиця 1.1. Категорії працівників, які мають право на щорічну додаткову відпустку

Вид щорічної додаткової відпустки Категорії осіб, які мають право на щорічну додаткову відпустку Примітка
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці( ст. 7 Закону про відпустки) Працівники за Списком № 1290-1 Атестацію робочих місць за умовами праці проводять згідно з порядком, затвердженимпостановою КМУ від 01.08.92 р. № 442. Правила надання додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці регулює Порядок № 16-1
Працівники, професії та посади яких не зазначено у Списку № 1290-1, але які окремі періоди робочого часу виконують роботу на виробництвах, у цехах, за професіями та посадами, зазначеними в ньому
Якщо працівник працює в таких умовах менше половини тривалості робочого дня, установленої для відповідних виробництв (цехів, професій, посад), то права на цей вид відпустки він не має (див. лист Мінпраці від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10).
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці ( п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки) Працівники за Списком № 1290-2. До них належать особи, чия робота пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я Правила надання додаткової відпустки за особливий характер праці регулює Порядок № 16-2
Права на цей вид відпустки не мають працівники, які зайняті на роботах з особливим характером праці менше половини тривалості робочого часу, установленого для працівників відповідних виробництв, цехів, професій, посад (див. лист Мінпраці від 24.05.2007 р. № 154/13/116-07).
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем ( п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки) Працівники з ненормованим робочим днем згідно зі списками посад, робіт і професій, визначеними колективним договором Надається відповідно до Рекомендацій № 7
Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день не «світить» працівникам, які працюють в умовах неповного робочого часу шляхом зменшення тривалості:— робочого дня (абзац перший п. 2 Рекомендацій № 7);

— робочого тижня з одночасним зменшенням тривалості робочого дня.

А от режим неповного робочого тижня — не перешкода для застосування ненормованого робочого дня. Тому працівники, які працюють в умовах неповного робочого тижня, мають право на додаткову відпустку за особливий характер праці (абзац другий п. 2 Рекомендацій № 7).

 

Увага! Щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і 8 Закону про відпустки (див. табл. 1.1), надають понад щорічну основну відпустку і тільки за однією підставою, обраною працівником (ст. 10 Закону про відпустки). Виняток — категорії працівників, зазначені у Списках № 1290-1 і № 1290-2 відповідними виносками, — вони мають право на щорічні додаткові відпустки за декількома підставами одночасно.

А ось якщо щорічні додаткові відпустки надають відповідно до інших норм законодавства, як, наприклад, одному з батьків ВІЛ-інфікованої дитини (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 1972), то на такі відпустки зазначене обмеження не поширюється.

Щорічні додаткові відпустки працівники можуть використовувати як одночасно із щорічною основною відпусткою, так і окремо від неї.

Черговість надання щорічних відпусток установлюйте графіком відпусток.

1.2. Загальна тривалість щорічних відпусток

Тривалість щорічних відпусток визначають Закон про відпустки, КЗпП та інші нормативно-правові акти.

Розраховують тривалість щорічних відпусток у календарних днях незалежно від режимів і графіків роботи підприємства ( ст. 5 Закону про відпустки)

Тобто, наприклад, робота на умовах неповного робочого часу (неповного робочого дня і неповного робочого тижня) не зменшує тривалість щорічних відпусток.

Якщо тривалість щорічної відпустки в окремих нормативно-правових актах установлено в робочих днях, то для перерахунку робочих днів у календарні застосовують таку формулу (див. лист Мінпраці від 12.02.97 р. № 10/2-493):

Nк. дн. = Nроб. дн. х 7 : 6,

де Nк. дн. — тривалість щорічної відпустки в календарних днях;

Nроб. дн. — тривалість щорічної відпустки в робочих днях;

7 — тривалість тижня в календарних днях;

6 — тривалість тижня в робочих днях, відповідно до якої обчислювалася тривалість відпустки до набуття чинності Законом про відпустки (до 01.01.97 р.).

Загальна тривалість щорічних основної і додаткових відпусток за відпрацьований робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).

Щорічні основну та додаткові відпустки надавайте з таким розрахунком, щоб працівники використовували їх, по можливості, до закінчення робочого року.

Важливо! При визначенні тривалості щорічної відпустки святкові та неробочі дні не обліковують* (ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки). Виходить, що на святкові та неробочі дні відпустка подовжується, але вони не оплачуються.

* Також святкові та неробочі дні не враховують при визначенні тривалості додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Проте соціальні відпустки ми у цьому спецвипуску не розглядатимемо.

Нагадаємо, що святкових і неробочих днів у нашій країні наразі 11 (ст. 73 КЗпП). Перелічимо їх:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України;

один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2016 році — 1 травня, у 2017 році — 16 квітня);

один день (неділя) — Трійця (у 2016 році — 19 червня, у 2017 році — 4 червня).

Що стосується вихідних днів, то вони увійдуть до загальної тривалості відпусток як будь-які інші календарні дні.

Увага! Якщо працівники до набуття чинності Законом про відпустки (до 01.01.97 р.) користувалися правом на відпустку більшої тривалості, ніж установлена чинними нормативно-правовими актами, за ними зберігається відпустка раніше встановленої тривалості (п. 2 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 505/96-ВР). Цей привілей діє протягом усього часу їх роботи на цьому підприємстві за наявності умов, за яких надавалася така відпустка.

Проте якщо такі працівники в період з 01.01.97 р. змінювали місце роботи, посаду чи професію, право на збереження раніше встановленої тривалості відпустки вони втрачають (див. лист Мінсоцполітики від 24.10.2011 р. № 391/13/116-11).

1.3. Тривалість щорічної основної відпустки

Тривалість щорічної основної відпустки буває різною для різних категорій працівників. Проте вона не може бути менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік. Так установлюютьст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки.

Відпрацьований робочий рік обчислюється з дня укладення із працівником трудового договору

Зауважте: відпустка повної тривалості за перший рік роботи в нинішнього роботодавця надається тільки тим працівникам, які безперервно пропрацювали в нього не менше 6 місяців. Виняток становлять тільки деякі категорії новачків, про які ви можете дізнатися з підрозділу 1.6.

А якщо працівник бажає піти у відпустку до закінчення такого 6-місячного періоду і роботодавець не проти цього? Тоді тривалість відпустки такого працівника буде не 24 календарних дні, а менше. Тобто громадянин, який ще не набрав піврічного стажу, теж має право на щорічну відпустку, але її тривалість буде пропорційна відпрацьованому часу (ч. 6 ст. 10 Закону про відпустки).

Набагато приємніше можуть почуватися «бувалі», адже щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи на підприємстві надають у будь-який період відповідного робочого року за графіком відпусток (ч. 9 і 10 ст. 10 Закону про відпустки).

Також щорічна основна відпустка може бути менше 24 календарних днів у тимчасових і сезонних працівників. Тривалість відпустки для них визначають теж пропорційно відпрацьованому часу (ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки).

Наприклад, сезонного працівника прийняли на роботу на 4 місяці з 15 травня по 14 вересня 2017 року включно (120 календарних днів за мінусом святкових і неробочих). Звичайна тривалість щорічної основної відпустки — 24 календарних дні.

За зазначений період роботи працівник може розраховувати на 8 календарних днів відпустки (24 к. дн. : 354 к. дн. х 120 к. дн.)*.

* Детальніше про розрахунок кількості днів відпустки за неповний робочий рік див. у підрозділі 1.6.

Цікаво, чи є щасливчики, яким «світить» більше 24 календарних днів відпустки?

Так, окремим категоріям працівників Закон про відпустки та інші нормативно-правові акти встановлюють триваліші строки щорічної основної відпустки.

Так, окремим категоріям працівників Закон про відпустки та інші нормативно-правові акти встановлюють триваліші строки щорічної основної відпустки.

Давайте поглянемо у табл. 1.2, кому з працівників яка відпустка належить.

Таблиця 1.2. Тривалість щорічної основної відпустки

№ з/п Категорія працівників Тривалість щорічної основної відпустки Нормативно-правовий акт
1 Будь-який працівник Не менше 24 календарних днів Ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки
2 Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні (тобто до 28 календарних днів) при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше Ч. 3 ст. 6 Закону про відпустки
3 Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче 28 календарних днів незалежно від стажу роботи
4 Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв (за Списком № 570) 28 календарних днів Ч. 4 ст. 6 Закону про відпустки
5 Промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів, рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин 24 календарних дні із збільшенням за кожних 2 відпрацьованих роки* на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів Ч. 2 ст. 6 Закону про відпустки
* Формулювання «за кожних 2 відпрацьованих роки» означає, що час виконання зазначених робіт потрібно підсумовувати незалежно від наявності перерв у роботі та їх тривалості, а також від того, на одному або декількох підприємствах працівник виконував ці роботи (див. листи Мінпраці від 15.07.2009 р. № 178/13/116-09 і від 14.04.2011 р. № 116/13/116-11).При цьому майте на увазі: стаж роботи, що дає право на збільшення тривалості щорічної основної відпустки, потрібно обчислювати з дати набуття чинності Законом про відпустки (з 01.01.97 р.).
6 Воєнізований особовий склад частин рятувальників 30 календарних днів Ч. 5 ст. 6 Закону про відпустки
7 Невоєнізовані працівники частин рятувальників 24 календарних дні із збільшенням за кожних 2 відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів
8 Керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та науковці До 56 календарних днів* Ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки, Порядок № 346
* Зверніть увагу: право на відпустку такої тривалості мають тільки ті працівники, посади яких наведено в додатку до Порядку № 346 (див. лист Мінпраці від 14.07.2008 р. № 456/13/84-08).
9 Інваліди I і II груп 30 календарних днів Ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки
10 Інваліди III групи 26 календарних днів
11 Особи віком до 18 років* 31 календарний день Ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки
* На наш погляд, ця категорія працівників має право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день за період роботи по день досягнення ними 18 років. Наприклад, неповнолітній працівник прийнятий на підприємство 23.05.2016 р. У відпустку за перший рік роботи він іде з 15.05.2017 р. При цьому 18.11.2016 р. працівнику виповнилося 18 років. У цьому випадку за період з 23.05.2016 р. по 18.11.2016 р. тривалість щорічної відпустки працівника визначатиметься з розрахунку 31 календарного дня, а з 19.11.2016 р. — з розрахунку 24 календарних днів.
12 Тимчасові та сезонні працівники за Списком № 278 Пропорційно відпрацьованому часу Ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки
13 Помічники вихователів дошкільних навчальних закладів 28 календарних днів Ч. 4 ст. 30 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III
14 Державні службовці 30 календарних днів (якщо законодавством не передбачено відпустку більшої тривалості) Ч. 1 ст. 57 Закону № 889
15 Посадові особи органів місцевого самоврядування Ч. 5 ст. 21 Закону № 2493
16 Прокурори 30 календарних днів Ч. 1 ст. 82 Закону № 1697
17 Судді 30 робочих днів Ст. 136 Закону № 1402
18 Працівники протитуберкульозних установ, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють з живими збудниками туберкульозу або матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, в яких перебувають такі хворі 36 календарних днів Ч. 1 і 3 ст. 23 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 р. № 2586-III
19 Працівники протитуберкульозних установ, які захворіли на туберкульоз унаслідок виконання службових обов’язків 45 календарних днів з використанням відпустки в літній або інший зручний для них час
20 Військовослужбовці строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Не менше 30 календарних днів (без урахування часу проїзду) Ст. 25 Закону № 796
21 Працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення (пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу*): Ст. 47 Закону № 796
— у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення 44** календарних дні (загальна тривалість не повинна перевищувати 56*** календарних днів)
— у зоні гарантованого добровільного відселення 37** календарних днів (загальна тривалість не повинна перевищувати 49*** календарних днів)
— у зоні посиленого радіологічного контролю 30** календарних днів (загальна тривалість не повинна перевищувати 42*** календарних дні)
* Зверніть увагу: тривалість відпустки у цьому випадку розраховують пропорційно відпрацьованому на забруднених територіях часу. Різниця між тривалістю відпустки, що надається працівнику згідно із Законом № 796, і тривалістю щорічної відпустки відповідно до Закону про відпустки та інших законів України відшкодовується підприємствам за рахунок бюджету органами соціального захисту населення. Така компенсація надається згідно з Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.** Без урахування додаткової відпустки.

*** Загальна тривалість основної та додаткової щорічних відпусток (якщо працівник має право на додаткову відпустку).

22 Журналісти 36 календарних днів Ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР
23 Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) за вислугу: Ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII
— до 10 років 30 календарних днів
— від 10 до 15 років 35 календарних днів
— від 15 до 20 років 40 календарних днів
— понад 20 років 45 календарних днів
24 Працівники дипломатичної служби (дипломатичні працівники, адміністративно-технічні працівники системи органів дипломатичної служби) 30 календарних днів (якщо законодавством не передбачено відпустку більшої тривалості) Ч. 1 ст. 36 Закону № 2728

 

1.4. Щорічні додаткові відпустки та їх тривалість

Відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці

Щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці передбачено ст. 7 Закону про відпустки для працівників, які зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів.

Максимальну тривалість такої відпустки визначає Список № 1290-1А ось її конкретну тривалість з урахуванням такого максимуму підприємство встановлює самостійно в колективному або трудовому договорі.

При цьому слід ураховувати:

1) результати атестації робочих місць за умовами праці. Показники та критерії умов праці, за якими надають щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, затверджені спільним наказом МОЗ та Мінпраці від 31.12.97 р. № 383/55;

2) час зайнятості працівників у цих умовах. До розрахунку часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховують тільки ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах із шкідливими та важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого часу.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

Відпустка за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням / в особливих умовах. Таку відпустку надають окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я ( п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).

Максимальну тривалість такої відпустки визначає Список № 1290-2. При цьому конкретну тривалість відпустки встановлюють у колективному або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівників у відповідних умовах.

До розрахунку часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого часу, установленої для працівників таких виробництв, робіт, професій і посад.

Вести облік часу, відпрацьованого в «нервових»/особливих умовах, — обов’язок роботодавця. Робить це він у зручній для себе формі

Таку додаткову відпустку надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі або посаді, що дає право на цю відпустку.

Стаж і фактичну тривалість відпустки розраховують щодо кожного працівника, який має на неї право.

Цікаво, а чи надається додаткова відпустка працівникам, які працюють із комп’ютером? Чи можна розглядати таку роботу як важку чи шкідливу або як роботу з особливим характером праці?

Якщо дотримано всіх правил з охорони праці при роботі з комп’ютером (ДСанПіН 3.3.2.007-98, Правила № 65), таку роботу не розглядають як важку або шкідливу (див. лист Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14). Тобто відпустка на підставі ст. 7 Закону про відпустки (див. вище) працівникам не надається.

Проте навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що робота на персональному комп’ютері пов’язана з підвищеним зоровим та нервово-емоційним напруженням. Не даремно ж про її особливий статус нам говорить п. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2. Відповідно до нього працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, установлену у п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки.

Але чи можна віднести до таких «машин» сьогоднішні персональні комп’ютери? Мінсоцполітики в листах від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13 і від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14 упевнено говорить — ТАК! Причому вид монітора, на якому працює працівник, для цілей надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці значення не має.

Щоправда, працівник може використовувати право на додаткову «комп’ютерну» відпустку при виконанні певних умов. Яких саме? Зараз розповімо.

Вище ми вже зазначили, що додаткову відпустку за особливий характер праці встановлено в п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки. Так-от, цю відпустку не надають працівникам, тривалість відпусток яким визначена не Законом про відпусткиа іншими законодавчими актами (наприклад, держслужбовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування, суддям, прокурорам).

Урахуйте: перелік посад (професій), робота на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за роботу з комп’ютером, слід навести в колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця).

Ідемо далі. Право на таку відпустку мають працівники, які фактично були зайняті на роботах з особливим характером праці (у нашому випадку — безпосередньою роботою з комп’ютером) не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників відповідної професії (посади) (п. 7 Порядку № 16-2).

Пояснимо. Припустимо, що повноцінний робочий день для професії працівника, який претендує на додаткову відпустку за роботу з комп’ютером, становить 8 годин. Щоб мати право на «комповідпустку», він повинен фактично працювати з комп’ютером не менше 4 годин на день. І це без урахування часу перерв при роботі з комп’ютером, походів до курилки / на каву (чай) / з особистих потреб.

Тобто виходить, що однозначно право на таку відпустку не матимуть працівники, які прийняті на роботу на умовах неповного робочого дня — 4 години на день або менше при 8-годинному робочому дні. А от працівники, які працюють повний робочий день, але на умовах неповного робочого тижня, цілком можуть претендувати на «комповідпустку».

До речі, атестацію робочих місць для надання такої щорічної додаткової відпустки не проводять.

Максимальна тривалість додаткової «комповідпустки» — 4 календарні дні

Важливо! Трапляються випадки, коли працівники підприємства виконують роботи на різних виробництвах, у цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких згідно зі Списками № 1290-1 і № 1290-2 надаються додаткові відпустки різної тривалості. У такому разі час роботи підраховують окремо за кожним видом робіт, професій і посад, а тривалість відпустки визначають пропорційно фактично відпрацьованому в цих умовах часу.

Відпустка за ненормований робочий день. Працівникам з ненормованим робочим днем теж належить щорічна додаткова відпустка. Її максимальна тривалість — до 7 календарних днів (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).

Конкретну ж тривалість такої відпустки (від 1 до 7 днів включно) роботодавець установлює колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (див. лист Мінсоцполітики від 08.11.2013 р. № 480/18/116-13).

Та й сам список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначають колективним договором (п. 7 Рекомендацій № 7)Як правило, цей список наводять у додатку до колективного договору.

Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі чи посаді, що дає право на цю відпустку.

При цьому стаж і фактичну тривалість відпустки розраховують за кожним працівником, який має право на неї.

Знайте: працівники, які працюють на умовах неповного робочого дня, не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. Пов’язано це з тим, що для таких осіб ненормований робочий день узагалі не може застосовуватися.

Те саме стосується і працівників, режим роботи яких складається з поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня. А ось працівникам з неповним робочим тижнем щорічну додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня може бути надано (п. 2 Рекомендацій № 7).

А що коли посада, на якій працює працівник, дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (наприклад, у зв’язку з роботою з комп’ютером, п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки) і одночасно у зв’язку з роботою в умовах ненормованого робочого дня ( п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки)? Чи може він скористатися одразу двома цими видами додаткових відпусток, якщо обидві вони передбачені колективним договором? Ні,

щоб реалізувати право на додаткову відпустку, працівник повинен обрати тільки одну підставу

Про це прямо говорить ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки.

Отже, наш працівник в обставинах, що склалися, може (на власний вибір) скористатися щорічною додатковою відпусткою за роботу з комп’ютером тривалістю до календарних днів або за роботу в умовах ненормованого робочого дня (до календарних днів).

Своє бажання щодо конкретного виду відпустки громадянин викладе в особистій заяві про її надання.

Проте це ще не всі щорічні додаткові відпустки, на які можуть претендувати працівники. Є ще й відпустки, про які говорить абзац п’ятий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки. Вони передбачені для деяких категорій працівників окремими законодавчими актами. Ідеться, зокрема, про держслужбовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, суддів, прокурорів.

Інформацію про тривалість щорічних додаткових відпусток наведемо в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Тривалість щорічної додаткової відпустки

№ з/п Категорія працівників Тривалість щорічної додаткової відпустки Нормативно-правовий акт
1 Працівники, зайняті на роботах, пов’язаних з негативною дією на здоров’я шкідливих виробничих факторів за Списком № 1290-1 До 35 календарних днів* Ч. 1 ст. 7 Закону про відпустки
* Конкретну тривалість відпустки встановлюють у колективному або трудовому договорі залежно від атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівників у відповідних умовах.
2 Окремі категорії працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я за Списком № 1290-2, у тому числі: До 35 календарних днів* П. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки
— працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах До 4 календарних днів* П. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2
* Конкретну тривалість відпустки встановлюють у колективному або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівників у відповідних умовах.
3 Працівники з ненормованим робочим днем До 7 календарних днів* П. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, абзац перший п. 3 Рекомендацій № 7
* Конкретну тривалість відпустки встановлюють у колективному або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівників у відповідних умовах.
4 Державні службовці, які мають стаж роботи в державних органах понад: Ст. 58 Закону № 889Порядок № 270*
— 5 років 1 календарний день
— 6 років 2 календарні дні
— 7 років 3 календарні дні
— 8 років 4 календарні дні
— 9 років 5 календарних днів
— 10 років 6 календарних днів
— 11 років 7 календарних днів
— 12 років 8 календарних днів
— 13 років 9 календарних днів
— 14 років 10 календарних днів
— 15 років 11 календарних днів Ст. 58 Закону № 889Порядок № 270*
— 16 років 12 календарних днів
— 17 років 13 календарних днів
— 18 років 14 календарних днів
— 19 років і далі 15 календарних днів
* З 01.05.2016 р. тривалість додаткової відпустки за стаж держслужби визначається за правилами, передбаченими ст. 58 Закону № 889 і Порядком № 270. За держслужбовцями, які відповідно до ст. 35 Закону № 3723 набули право на отримання додаткових оплачуваних відпусток більшої тривалості, ніж передбачено ст. 58 Закону № 889, така тривалість зберігається і після 01.05.2016 р. Перш за все це стосується держслужбовців, які вже накопичили на держслужбі стаж понад 15 років. За ними зберігається додаткова відпустка тривалістю 15 календарних днів.
5 Посадові особи органів місцевого самоврядування, які мають стаж роботи в цих органах: Ч. 6 ст. 21 Закону № 2493постанова № 250*
— 10 років 5 календарних днів
— 11 років 7 календарних днів
— 12 років 9 календарних днів
— 13 років 11 календарних днів
— 14 років 13 календарних днів
— 15 років і більше 15 календарних днів
* З 01.05.2016 р. ця постанова не застосовується до держслужбовців, але продовжує діяти щодо посадових осіб органів місцевого самоврядування.
6 Судді, які мають стаж роботи понад 10 років 15 календарних днів Ст. 136 Закону № 1402
7 Прокурори, які мають стаж роботи в органах прокуратури більше 10 років 15 календарних днів Ч. 2 ст. 82 Закону № 1697
8 Батьки ВІЛ-інфікованих дітей і дітей, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, та особи, які їх замінюють 10 календарних днів П. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 1972

Щорічна додаткова відпустка за бажанням працівника може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

 

1.5. Відпускний стаж: визначаємо правильно

Щоб спокійно відправити працівника відпочивати, потрібно знати, чи дозволяє його стаж роботи на вашому підприємстві скористатися правом на відпустку.

Відпускний стаж, тобто стаж роботи, який дає право на щорічну відпустку (як основну, так і додаткові), визначають відповідно до ст. 82 КЗпП і ст. 9 Закону про відпустки.

За загальним правилом відпускний стаж обчислюють з першого дня прийняття працівника на роботу. Тобто щоразу, звільняючись з попереднього місця роботи і влаштовуючись до нового роботодавця, працівник починає заново заробляти собі стаж, що дає право на щорічну відпустку.

Виняток із цього правила — ситуація, коли працівник прийнятий на роботу в порядку переведення з іншого підприємства і при цьому повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не отримав за них грошову компенсацію.

У цьому випадку йому пощастило ☺ — до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки на новому місці роботи, зараховують час, за який працівник не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи (ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки).

Хочете знати, які періоди входять до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку? Тоді скористайтеся табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку

№ з/п Періоди, що включають до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку
1 Час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка
На цій підставі, наприклад, жінка, яка працює у відпустці для догляду за дитиною до 3 років на умовах неповного робочого часу, має право на щорічну відпустку (див. лист Мінпраці від 06.06.2007 р. № 179/13/116-07).
2 Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)
Саме тому до стажу роботи, що дає працівнику право на щорічну відпустку, включають періоди звільнення від роботи у зв’язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (ч. 3 ст. 119 КЗпП).
3 Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню
На цій підставі до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, включають періоди:— відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— тимчасової непрацездатності.

А що коли працівниця спочатку перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а слідом за нею — у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку? Тоді до відпускного стажу матусі включайте тільки час її перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

4 Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпусткиВиняток — період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею ( п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки):— 6-річного віку;

— 16-річного віку — якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна);

— 18-річного віку — якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А»

Зауважте: не включають до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, час перебування працівниці/працівника у відпустці без збереження заробітної плати, наданої понад кількість днів, передбачену ст. 25 і 26 Закону про відпустки.
5 Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів
6 Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників
7 Інші періоди роботи, передбачені законодавством
Періоди, які включають до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку
1 Час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади
До стажу роботи, що дає працівнику право на щорічну додаткову відпустку на підставі ст. 7 і 8 Закону про відпустки, не зараховують періоди:— перебування на лікарняному, у навчальній відпустці, у відпустці без збереження заробітної плати, на курсах підвищення кваліфікації тощо (див. лист Мінпраці від 27.01.2011 р. № 14/13/116-11);

— звільнення від роботи у зв’язку з призовом на строкову військову службу під час мобілізації, на особливий період, або військовою службою за контрактом (див. лист Мінсоцполітики від 29.01.2016 р. № 26/13/116-16).

2 Час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці
3 Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів

1.6. Відпустка в перший і наступні роки роботи на підприємстві

Як ви вже змогли зрозуміти, щорічну основну відпустку повної тривалості надають працівникам за відпрацьований робочий рік. А обчислювати такий робочий рік починають з дня укладення трудового договору з працівником ( ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки).

У загальному випадку право громадянина на щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Тобто працівник не має права вимагати відпустку повної тривалості, доки не пропрацював на цьому підприємстві 6 місяців підряд. А якщо вимагатиме, то роботодавець легко може йому в цьому відмовити без жодних наслідків. Проте в цього правила є винятки. Про них поговоримо далі.

Пільгові категорії працівників

У деяких категорій новоприйнятих працівників усе ж таки є «відпускний» привілей — вони легко можуть узяти повну щорічну відпустку хоч наступного дня після укладення трудового договору. Цей привілей їм гарантує ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.

 

Мал. 1.2.

6f4c235cd9e6ded1cee30248e70e30f9

Є ще одна пільгова категорія працівників. Про неї говорить ч. 8 ст. 10 Закону про відпустки. Це працівники, чиї діти віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості. Таким батькам, за їх бажанням, роботодавець надає щорічну відпустку (або її частину тривалістю не менше 12 календарних днів) для супроводу дитини до місця розташування навчального закладу і назад також до закінчення 6 календарних місяців роботи на цьому підприємстві.

А якщо дітей зазначеного віку двоє або більше? Тоді відпустку (її частину) надайте окремо для супроводу кожної дитини.

Тепер розглянемо, що із щорічною відпусткою у новачка-непільговика в перший рік роботи.

Відпустка в перший рік роботи для новачка-непільговика

Припустимо, що працівник-новачок не належить до перелічених вище пільгових категорій, але захотів відпочити, не очікуючи, доки заробить 6-місячний стаж роботи на цьому підприємстві.

Якщо роботодавець нічого не має проти, то новачок може сміливо йти у відпустку. Щоправда, тривалість такої відпустки буде розрахована пропорційно часу, відпрацьованому працівником на цьому підприємстві.

Дивіться на мал. 1.3, який порядок розрахунку тривалості відпустки у цьому випадку.

7ecf9a7e2396c906f58b8f8fe3532761