Субсидії і економія. Питання у нашій державі, як кажуть, злободенні і актуальні для всіх. З виступу міністра соціальної політики України Реви А.О. у січні 2017 року -7,1 млн. домогосподарств отримують субсидії – компенсації на комунальні послуги, де основне – це споживання природного газу. Це фактично соціальна допомога держави людям з невеликими доходами. Дійсно, багато населення потребують такої допомоги. Рівень зарплат, доходів наших громадян не дають можливості сплачувати за використаний газ, а за допомогою субсидій, фактично, частина суспільства отримує безкоштовне паливо.

Які ж це субсидії? По Україні величина субсидій за 2016 рік складає 52,6 млрд. грн., в основному за газ (незначні кошти йдуть на покриття витрат на електроенергію, воду, каналізацію, інших), 1,6 млрд. грн. було передбачено готівкою для відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. По Хмельницькій області відповідно 2,1 млрд. грн. і 59,3 млн. грн.

Але є декілька питань, на які немає відповіді. Наведу свіжий приклад. У перші робочі дні січня з ряду питань я мав розмову з одним із державних службовців – спеціалістом, авторитетною, освіченою людиною. Серед інших питань торкнулись і субсидій. Колега висловив нерозуміння, навіть обурення, щодо об’єктивності надання субсидій, яку також отримала його сім’я. Державний чиновник, зарплата невелика, проживає з батьками, дружина, діти, приватний будинок 120 кв. м. Протягом останніх 5-6 років накопичували кошти для ізоляції і заміни покрівлі, вікон, 2 роки тому замінили систему опалення, встановили сучасний економічний котел. Споживання природного газу, з урахуванням навіть найбільш холодних місяців, відбувається в межах 250-300 куб. м на місяць. Але при оформлені субсидії держава сплачує споживання газу на дане домоволодіння до 500 куб. м на місяць. Мій колега ніяк цього не може збагнути. Навіщо? Якщо нам і 300 куб. м достатньо». Що має спонукати мене, моїх дітей, сім’ю взагалі економити газ, тепло, якщо на рахунок Облгазу надійшли кошти еквівалентні 500 куб. м. газу на місяць? Навіть обов’язкова плата не платиться, якби за рахунок «економії»! Де ж тут логіка? В чому зміст такого безкоштовного палива?» Люди палять газ, відкривають вікна, двері (щоб на наступний опалювальний період не знизили норми споживання). Старше покоління ще може мати свою думку з приводу необхідності економії, бережливого відношення до тепла, палива, але як же діти, молодь!? Як протистояти такому антивихованню з урахуванням жорстких реалій сучасного світу?

Чому субсидію не нараховують за фактом споживання? Спалив певний обсяг газу, держава визначає обов’язкову плату яку має сплатити споживач, а решта компенсується субсидією, а не виділяти наперед кількість газу, яка може бути використана, а може і ні. Хоч у цьому була б логіка. Скільки спалив, стільки тобі й компенсували.

Змушені надати побутовий, життєвий приклад з Європи, Швейцарії. Як відносяться в Європі до споживання енергоносіїв? Швейцарія – багатюща держава, заможні швейцарці. Мінімальна зарплата в Швейцарії біля 3500 євро (в Україні – біля 110 євро), мінімальна пенсія в Швейцарії біля 1000 євро (в Україні – біля 40 євро). Знайомі мають друзів в одному з міст Швейцарії. Сім’я мешкає в приватному будинку. Вражаючий приклад. Вранці, поки всі члени сім’ї не скористались туалетом, унітаз не змивається. Ясно, що ми можемо це по різному сприймати та критикувати. Але швейцарці, в свідомості яких економити на всьому, економлять воду, гроші за каналізацію – в найближчій перспективі один з найдорожчих ресурсів нашої планети. Ось, яке відношення в Європі до енергоносіїв. Людство щорічно витрачає десятки мільярдів доларів на наукові дослідження, нові технології для зменшення споживання енергії, обмежує викиди в атмосферу, в тому числі тепла! Ще раз наголошуємо. Ми ж можемо відкрити вікна, двері, «гріти вулицю» і спалювати природний газ, бо він безкоштовний, бо це субсидія.

Безумовно, людям з низькими доходами: пенсіями, зарплатами треба допомагати. Так робиться в усіх цивілізованих країнах світу. Але, все таки, було б більш ефективним

надавати цільову допомогу конкретним людям, після відповідної перевірки, живими коштами. У Німеччині, наприклад, допомоги ніхто не просить, якщо у нього в дворі стоїть автомобіль, а тих, хто отримує доходи або зарплату, працюючи нелегально або частково легально взагалі в державі немає. Це все перевіряється і надається допомога.

Призначення субсидій у нашій державі, для людей це плюс. Але постає питання. Це що назавжди? В світі немає практики, що паливно-енергетичні ресурси безкоштовно надавались назавжди. Комусь, колись – владі, уряду, потрібно буде це змінювати, а ще гірше – відбирати від людей, адже їх більше 20 млн. Чи зараз над цим ми замислюємося ?

Якщо нинішній безробітний, той, який дійсно ніде не працює і не хоче працювати, а отримує субсидію, то чи захоче він шукати будь-яку роботу, коли держава за нього сплачує комуналку? Він, що довіку буде отримувати субсидію?

І ще одне питання, яке стосується всіх. На те, щоб сформувати фінансовий ресурс на виплату субсидій працюють люди, які зареєстровані як працівники і сплачують податки від зарплати, як і їх роботодавці, по закону. Працівник платить податок з фізичних осіб (18 %) і роботодавець – єдиний соціальний внесок (22 %). Вони й наповнюють місцевий та Державний бюджети своїми відрахуваннями. Але ж нам відомо, що понад 50 % працездатного населення працюють у «тіньовому» (нелегальному) секторі економіки, повністю або частково. Вони, ці працівники та їх роботодавці, не зареєстровані за законом, ні копійки не сплачують податків від зарплати. А дехто частково сплачує, щоб «не чіплялися Але за документами вони «бідняки», без доходів. І тільки найбільш ліниві з них до теперішнього дня не оформили субсидії. І хто знає, які кошти йдуть з державної кишені, щоб надати субсидії таким «біднякам». І ще й нерівність, – ті хто працюють чесно, за законом, сплачують податки, фактично заробляють кошти, щоб утримувати, у вигляді субсидій, тих, хто нічого не сплачує. Як у тій казці: «Битий небитого везе».

Змушені згадати ще один приклад щодо психології, як субсидії впливають на поведінку людей. Восени один з відомих менеджерів з агросектору прийняв рішення підняти офіційну зарплату працюючих. Прийшли люди, взмолилися: «Просимо не піднімайте, краще в конвертах. Бо залишимося без субсидій.» Отже, для багатьох наших співвітчизників субсидії це вже не джерело покриття витрат, а доходів. Чи це справедливо? А як же інші?

У світі, Європі всі займаються раціональним використанням, економією електроенергії, води, природного газу. Це всюди пріоритет. Це в голові кожного. Наша ж система призначення субсидій таким критеріям не відповідає. У той же час всі декларують: «Ми хочемо до Євросоюзу».

Яка ж ціна газу? У теперішній час користувач газу сплачує 6,879 за 1 куб. м. Так у 2015 році для газозабезпечення комунальних потреб населення України потрібно було 17,1 млрд. куб. м газу. Високу ціну на газ пояснюють тим, що держава змушена його закуповувати з-за кордону за відповідною ціною. Окрім житлово-комунальних потреб газ використовується промисловістю, для опалення адміністративних приміщень, інше. Але, у той же час Україна має газ власного видобутку в об’ємах 19,9 млрд. куб. м. Вартість цього газу 1590 грн. за 1 тис. куб. м – з зарплатами, податками і рентою. Отже, ми бачимо, що український газ може забезпечити потреби населення України і українці можуть отримувати газ, не по 6,879 грн., а по 1,59 грн. за куб. м. Отже, усім хто може вплинути на цей процес, потрібно подумати, яким чином природний газ з українських надр може дійти до населення. При такій ціні на газ люди зможуть і будуть зобов’язані сплачувати за його споживання, не потрібні колосальні кошти для субсидій, ажіотаж з цього питання серед населення. Отже, якою може бути ціна на газ?

Голова Об’єднання організацій

роботодавців Хмельницької області                                          І.Дунець