В умовах фінансово-економічної кризи, обмеження бюджетного фінансування, дерегуляції державного нагляду в Україні склалася надзвичайна ситуація з безпекою та умовами праці на більшості підприємств, особливо державних та підприємствах середнього і малого бізнесу.

 Жахлива аварія, що сталась 2 березня 2017 року на шахті «Степова» ВАТ «Львіввугілля», своєю масштабністю вразила все українське суспільство. Водночас стан забезпечення безпеки праці на державних вугільних підприємствах такий, що виникнення подібних аварій можна очікувати в будь-який момент.

На більшості підприємств роками гірники працюють на фізично і морально зношеному обладнанні без належних засобів колективного та індивідуального захисту, що стає причиною виникнення вибухів, обвалів та загибелі людей. У зв’язку з проблемним фінансуванням державних вугільних підприємств в останні 2–3 роки, активізацією процесів їх банкрутства постійно накопичуються борги із заробітної плати, не виділяються кошти на підтримання виробничої безпеки, зазначені засоби захисту працівників.

Майже на всіх державних вугледобувних підприємствах забезпеченість спецодягом складає менше 50%. На таких ДП, як «Красноармійськвугілля» та «Селидіввугілля» спецодяг для працівників не закуповувався більше року.

За 2016 рік відсоток виконання плану придбання окремих засобів індивідуального захисту по вугільних державних підприємствах становить:

  • ізолюючих саморятівників – 10,0%;
  • головних акумуляторних світильників – 14,5%;
  • спецодягу – 4,4%;
  • чобіт – 19,9%;
  • респіраторів протипилових – 12%;
  • фільтрів до протипилових респіраторів – 41,8%.

У минулому році на підприємствах Міненерговугілля України мали місце 483 нещасних випадки загального виробничого травматизму, в тому числі 12 випадків із смертельними наслідками. У порівнянні з 2015 роком загальний травматизм збільшився на 12,6%, а смертельний – на 41,6%.

За результатами здійснення профспілкового громадського контролю на вугільних підприємствах України за 2016 рік було виявлено 2946 порушень вимог охорони праці, які стосувалися забезпеченості шахтарів засобами індивідуального захисту, ремонту будівель і споруд, дотримання правил безпечного ведення гірничих робіт.

Безвідповідальність керівників вугільних підприємств, незадовільне технічне озброєння і відсутність об’єктивного контролю за безпекою ведення підземних робіт та захистом працівників вимагає від Уряду прийняття дієвих рішень.

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС (ст. 420 гл. 21) зобов’язанням України є «Покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці, сприяння реалізації превентивних заходів, попередження ризиків великих аварій», але на шляху до його реалізації ще практично нічого не зроблено.

Відсутня в цілому державна стратегія дій у сфері безпеки праці й охорони здоров’я працівників, у тому числі в найбільш травмонебезпечних галузях економічної діяльності; всупереч ратифікованим Україною міжнародним конвенціям створюються законодавчі перепони повноцінній діяльності державного нагляду у цій сфері; потребує реанімації і відповідного фінансування державна програма підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року № 374.

Явно недостатнім з боку роботодавців є фінансування профілактичних заходів і засобів з охорони праці. Урядом не фінансується і не виконується прийнята Законом України Загальнодержавна соціальна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки.

У Міністерстві соціальної політики, яке формує державну політику в зазначеній сфері діяльності, відсутній підрозділ для повноцінного забезпечення виконання цієї функції, а в більшості міністерств та в інших центральних органах виконавчої влади – структурні підрозділи та фахівці з охорони праці для забезпечення реалізації відповідної політики у підконтрольних сферах діяльності. У Держпраці існує значний дефіцит кваліфікованих інспекторів з виробничої безпеки і гігієни праці. Саме це і є однією з причин того, яке місце і роль цим питанням відводиться у діяльності Уряду, зокрема в його програмі на середньострокову перспективу.

ФПУ вимагає від Уряду:

  1. 1.По закінченню роботи Урядової комісії з розслідування причин аварії на шахті «Степова» оприлюднити її результати, притягнути до відповідальності винних посадових осіб та вжити вичерпних заходів для недопущення виникнення подібних аварій.
  2. 2.Доручити:

– Міненерговугілля за участю Держпраці і сторін соціального діалогу: розробити і подати на затвердження Кабінету Міністрів України завдання та заходи з виконання Державної програми підвищення безпеки на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах на 2018–2022 роки, які фінансуватимуться як за рахунок державного бюджету, так і за рахунок підприємств;

– Мінсоцполітики, Держпраці, МОЗ за участю заінтересованих міністерств і сторін соціального діалогу: розробити і затвердити у 2017 році Національну стратегію реформування системи забезпечення безпеки праці та охорони здоров’я на виробництві; підготувати за результатами 2016 року та винести у червні 2017 року на розгляд Кабінету Міністрів України Національний звіт про стан охорони праці та промислової безпеки в Україні;

– Мінсоцполітики: сформувати в апараті управління окремий структурний підрозділ з питань охорони праці і промислової безпеки для забезпечення фахового виконання міністерством функції формування державної політики з цих питань;

– Держпраці: активніше проводити роботу щодо зміцнення кадрового потенціалу інспекції з безпеки і гігієни праці.

 

Прийнято на

засіданні Президії ФПУ 16 березня 2017 року