Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства
Першим і головним питанням, з яким стикається кожен роботодавець при прийнятті працівників, є порядок оформлення трудових відносин. Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник — роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
укладення трудового договору;оформлення наказу про прийняття на роботу;повідомлення Державної податкової служби.При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право вимагати оформлення трудової книжки.
Про бажання працівника вступити в трудові відносини свідчитиме складена ним власноруч і подана роботодавцю заява.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця.
Особі, яка переводиться з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі.
Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, як правило, містить назву професії (посади), кваліфікацію, дату початку роботи, умови оплати праці (типова форма такого наказу затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489). Також у ньому може бути зазначена умова про випробування (стаття 26 КЗпП).
Як правило, працівник ознайомлюється з наказом про прийняття на роботу під особистий підпис. Після видання наказу про прийняття на роботу роботодавцем на вимогу працівника вноситься до трудової книжки запис про прийняття на роботу.
За матеріалами Лігазакон
